Бесіда перша Йоана Золотоустого на Святу П’ятдесятницю
і про те, чому нині не бувають знамення, і що діла і слова наші записуються.

1. Знову свято, знову торжество і знову многодітна і дітолюбна Церква прикрашається безліччю дітей. Але яка їй користь від дітолюбства, якщо вона тільки в свята, а не постійно бачить жадані обличчя своїх дітей, подібно до того, якщо би хтось, маючи прекрасну одежу, не мав дозволу користуватися нею постійно? Багаточисельність тих, які приходять, є одежею Церкви, як і пророк в давнину сказав, говорячи про Церкву: Усіма ними, немов окрасою, ти вберешся, як молода, ними ти оздобишся (Іс 49,18). Як цнотлива і благородна жінка, одягнувшись в одяг, що простирається до п’ят, здається благообразною і гарнішою, так і церква, покриваючись безліччю ваших тіл, немов би довгою одежею, є сьогодні більш блискучою.

Свята П’ятдесятниця. Діяння Святих Апостолів 2, 1-11

1. А як настав день П’ятидесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. 2. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. 3. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. 4. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. 5. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. 6. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.

7. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють? 8. Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 9. партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії, 10. Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають, 11. юдеї і прозеліти, крітяни й араби – ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»

Свята П’ятдесятниця. Діяння Святих Апостолів 2, 1-11

1. А як настав день П’ятдесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. 2. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. 3. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. 4. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. 5. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. 6. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.

7. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють? 8. Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 9. партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії, 10. Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають, 11. юдеї і прозеліти, крітяни й араби – ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»