Усе земне життя Вседіви було наче позначене перемаганням законів природи. Згідно з Переданням Марія народжена від неплідних батьків на схилі їх літ та живлена Ангелами у Господньому Храмі під час перебування у святині. Ще більше вражає благовість Гавриїла та безсіменне різдво Божого Сина. Адже хто бо міг уявити собі матір без мужа і діву, що носить немовля? Хто бо міг помислити Бога в лоні людини? Усі закони природи переможені у Ній. А в хвилині смерті Непорочної природа також лякається обійняти Її тіло своїми законами умертвіння і тління. Гріб і умертвіння не втримали Її, бо як Матір Життя до Життя Вона переставляється.
Але чому закони природи уступали перед Марією? Чому наче лякалися взяти Її під свою звичну для всіх людей владу? Чи не тому, що Марія жила життям надприродним? Надприродною любов’ю, надприродним послухом, надприродною самопожертвою? Чи не був надприродним і божественним Її стосунок до Сина, Якого незбагненно підтримувала у Його жертві за життя світу? Чи не перемагала Вона закони природи своїм чистим і зовсім невинним життям?
Тому й природа не сміла перемогти Її: чи то у дівственному різдві, чи то у нетлінному успінні. Тому й гріб не зміг вдержати Ту, що породила Переможця смерті і аду. Тому й Ангели Їй дивувалися, бачивши, як Вона, що вмістила в собі Небо, на Небо восходить. Тому й нинішнє свято не сумне, а радісне, бо в успінні Богородиці не смерть, але життя перемогло, не тління, а нетління, не закони природи, а надприродна любов.
Марія Ярема
