†Вознесіння Господнє
Св. мч. Ісидора
14 травня 2026 р.Б.
Перший антифон
Стих 1: Усі́ наро́ди, заплещі́те рука́ми,* воскли́кніть Бо́гові го́лосом ра́дости (Пс 46.2).
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Стих 2: Бо Госпо́дь Всеви́шній – страшни́й,* Цар вели́кий по всій землі́ (Пс 46.3).
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Стих 3:Він покори́в люде́й нам* і наро́ди під но́ги на́ші (Пс. 46,4).
Приспів:Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Стих 4:Зійшо́в Бог під о́клики весе́лі,* Госпо́дь – під го́лос сурми́ (Пс. 46,6).
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон
Стих 1: Вели́кий Госпо́дь і хва́льний ве́льми* у гра́ді Бо́га на́шого, в горі́ святі́й Його́ (Пс. 47,2).
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 2:Го́ри сіо́нські, ре́бра півні́чні,* го́род Царя́ вели́кого (Пс. 47,3).
Приспів:Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 3:Бог у хоро́мах його́ відо́мим стає́,* коли́ заступа́є його́ (Пс. 47,4).
Приспів:Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 4: Ось бо царі́ земні́ зібра́лись,* зійшли́ся ра́зом (Пс. 47,2).
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь співаємо Єдинородний Сину ...
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний ти, і зво́лив Ти спасíння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і приснодíви Марíї, незмíнно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Tи оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон
Стих 1: Послу́хайте це, всі наро́ди,* почу́йте, всі, хто живе́ по вселе́нній (Пс. 48,2).
Тропар, (г.4): Возні́сся Ти у сла́ві, Хри́сте Бо́же наш,* ра́дість сотвори́вши ученика́м обітува́нням Свято́го Ду́ха,* утверди́вши їх благослове́нням,* бо Ти єси́ Син Бо́жий, ізбави́тель сві́ту.
Стих 2:Земноро́дні і сини́ чолові́чі,* ра́зом бага́тий і убо́гий (Пс. 48,3).
Тропар, (г.4): Возні́сся Ти у сла́ві, Хри́сте Бо́же наш:
Стих 3: Уста́ мої́ промо́влять прему́дрість* і ро́здуми се́рця мого́ – розумі́ння (Пс. 48,4).
Тропар, (г.4): Возні́сся Ти у сла́ві, Хри́сте Бо́же наш:
Стих 4: Прихилю́ до притчі ву́хо моє́,* відкри́ю на псалтирі гадання моє́.
Тропар, (г.4):Возні́сся Ти у сла́ві, Хри́сте Бо́же наш:
Вхідне:Зійшо́в Бог під о́клики весе́лі,* Госпо́дь – під го́лос сурми́ (Пс. 46,6).
Тропар Вознесіння, (г.4): Возні́сся Ти у сла́ві, Хри́сте Бо́же наш,* ра́дість сотвори́вши ученика́м обітува́нням Свято́го Ду́ха,* утверди́вши їх благослове́нням,* бо Ти єси́ Син Бо́жий, ізбави́тель сві́ту.
Сла́ва і ни́ні: Кондак Вознесіння, (г.6): Спо́внивши про́мисел що́до нас* і те, що на землі́, з’єдна́вши з небе́сним,* возні́сся Ти у сла́ві, Хри́сте Бо́же наш,* нія́к не відлуча́ючись, але́ невідсту́пно перебу́ваючи,* Ти кли́чеш до тих, що лю́блять Тебе́:* Я з ва́ми і ніхто́ про́ти вас.
Прокімен, (г.7): Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всій землі́ сла́ва Твоя́ (Пс. 56,6).
Стих:Гото́ве се́рце моє́, Бо́же, гото́ве се́рце моє́, оспі́вуватиму і співа́тиму у сла́ві мої́й (Пс. 56,8).
Апостол
Діянь святих апостолів читання
(1,1-12)
1. Першу книгу я написав, Теофіле, про все, що Ісус робив та що навчав від початку 2. аж до дня, коли вознісся, давши Святим Духом накази апостолам, яких вибрав. 3. Він показував їм себе також у численних доказах живим після своїх страстей, являючись їм сорок день і розповідаючи про царство Боже. 4. І коли був разом з ними за столом, він наказав їм Єрусалиму не кидати, але чекати обітниці Отця, яку ви від мене чули; 5. бо Іван христив водою, ви ж будете хрищені по кількох цих днях Духом Святим. 6. Отож, зійшовшися, вони питали його: – Господи, чи цього часу відбудуєш царство Ізраїля? 7. Він відповів їм: – Не ваша справа знати час і пору, що Отець призначив у своїй владі. 8. Та ви приймете силу Духа Святого, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії і аж по край землі. 9. Сказавши це, коли вони дивились, знявся угору і хмара його взяла з-перед очей у них. 10. І як вони дивилися пильно на небо, коли він відходив, два мужі стали коло них у білій одежі 11. і сказали: – Мужі галилейські! Чого стоїте, дивлячись на небо? Цей Ісус, який від вас був взятий на небо, так само прийде, як ви його бачили, коли відходив на небо. 12. Тоді вони вернулися в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу.
Алилуя, (г.2): Зійшо́в Бог під о́клики весе́лі, Госпо́дь – під го́лос сурми́ (Пс. 46,6).
Стих:Усі́ наро́ди, заплещі́те рука́ми, воскли́кніть Бо́гові го́лосом ра́дости (Пс. 46,2).
Євангеліє
Від Луки святого Євангелія читáння
(24, 36-53)
В той час, 36. коли Ісус воскрес із мертвих, став посеред своїх учнів і до них каже: – Мир вам! 37. Вони, налякані і у великім страсі, думали, що духа бачать. 38. Та він сказав їм: – Чого стривожились ? Чого сумніви постають у серцях ваших? 39. Гляньте на мої руки й ноги: та це ж я! Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я маю. 40. Сказавши це, він показав їм руки й ноги. 41. А як вони з радощів іще не йняли йому віри й дивувались, він сказав: – Чи не маєте тут чого їсти? 42. Вони подали йому кусень печеної риби і крижку меду. 43. Він узяв їх і їв перед ними. 44. Потім до них промовив: – Це слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: треба щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея в пророків та у псалмах. 45. Тоді він відкрив їм розум, щоб розуміли Писання, 46. і до них мовив: – Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, 47. і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння та відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. 48. Ви – свідки того. 49. Я вам зішлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетесь силою з висоти. 50. Тоді він вивів їх до Витанії і, знявши руки, благословив їх. 51. А як він благословив їх, віддалився від них і став возноситися на небо. 52. Вони ж, поклонившися йому, вернулися з великою радістю в Єрусалим 53. і пробували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога.
Замість Досто́йно, приспів: Велича́й, душе́ моя́, Го́спода, що з пло́ттю во сла́ві возні́сся на небеса́.
I ірмос (г.5): Тебе́, ви́ще ума́ і сло́ва Ма́тір Бо́жу, що в ча́сі безлі́тнього несказа́нно роди́ла, ві́рні одноду́мно велича́ємо.
Причасний: Зійшо́в Бог під о́клики весе́лі,* Госпо́дь – під го́лос сурми́ (Пс. 46,6). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
