Неділя 7-ма після Пасхи, свв. отців I-го Вселенського Собору
Св. ап. Андроніка і тих, що з ним
Блаж. сщмч. Івана Зятика
Літургійний обіжник № 20 (642)
17 травня 2026 р.Б.
Перший антифон
Стих 1: Усі́ наро́ди, заплещі́те рука́ми,* воскли́кніть Бо́гові го́лосом ра́дости (Пс 46.2).
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Стих 2: Бо Госпо́дь Всеви́шній – страшни́й,* Цар вели́кий по всій землі́ (Пс 46.3).
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Стих 3:Він покори́в люде́й нам* і наро́ди під но́ги на́ші (Пс. 46,4).
Приспів:Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Стих 4:Зійшо́в Бог під о́клики весе́лі,* Госпо́дь – під го́лос сурми́ (Пс. 46,6).
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці,* Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон
Стих 1: Вели́кий Госпо́дь і хва́льний ве́льми* у гра́ді Бо́га на́шого, в горі́ святі́й Його́ (Пс. 47,2).
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 2:Го́ри сіо́нські, ре́бра півні́чні,* го́род Царя́ вели́кого (Пс. 47,3).
Приспів:Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 3:Бог у хоро́мах його́ відо́мим стає́,* коли́ заступа́є його́ (Пс. 47,4).
Приспів:Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 4: Ось бо царі́ земні́ зібра́лись,* зійшли́ся ра́зом (Пс. 47,2).
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь співаємо Єдинородний Сину ...
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний ти, і зво́лив Ти спасíння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і приснодíви Марíї, незмíнно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Tи оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон
Стих 1: Прийді́те, возра́дуємося Господе́ві,* воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 2: Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням,* і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів:Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Стих 3: Бо Бог – вели́кий Госпо́дь* і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів:Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вхідне: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий,* що возні́сся у сла́ві, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар воскресний, (г.6): А́нгельські си́ли – на гро́бі Твої́м,* а сторо́жа омертві́ла.* Ма́рія ж стоя́ла у гро́бі,* шука́ючи пречи́стого ті́ла Твого́.* Полони́в Ти ад, та не перемо́жений ним,* зустрі́в Ти Ді́ву, дару́ючи життя́.* Воскре́слий з ме́ртвих Го́споди, сла́ва Тоб́і.
Тропар Вознесіння, (г.4):Возні́сся Ти у сла́ві, Хри́сте Бо́же наш,* ра́дість сотвори́вши ученика́м обітува́нням Свято́го Ду́ха,* утверди́вши їх благослове́нням,* бо Ти єси́ Син Бо́жий, ізбави́тель сві́ту.
Тропар Отців, (г.8):Препросла́влений Ти, Хри́сте Бо́же наш,* світи́ла на землі́ – отці́в на́ших осну́вав Ти* і ни́ми до і́стинної ві́ри всіх нас напра́вив Ти.* Багатомилосе́рдний, сла́ва Тобі́і.
Сла́ва: Кондак Отців, (г.6):Апо́столів пропові́дування і отці́в догма́ти* єди́ну ві́ру утверди́ли Це́ркві,* яка́ і, ри́зу і́стини з богосло́вія ви́шнього но́сячи,* пра́во пра́вить, і сла́вить* благоче́стя вели́ке та́їнство.
I ни́ні: Кондак Вознесіння, (г.6): Спо́внивши про́мисел що́до нас* і те, що на землі́, з’єдна́вши з небе́сним,* возні́сся Ти у сла́ві, Хри́сте Бо́же наш,* нія́к не відлуча́ючись, але́ невідсту́пно перебу́ваючи,* Ти кли́чеш до тих, що лю́блять Тебе́:* Я з ва́ми і ніхто́ про́ти вас.
Прокімен, пісня Отців (г.4): Благослове́н єси́, Го́споди, Бо́же отці́в на́ших, і хва́льне, і просла́влене Ім’я́ Твоє́ на ві́ки (Дан. 3,26).
Стих:Бо пра́ведний єси́ в усьо́му, що сотвори́в Ти нам (Дан. 3,27).
Апостол
Діянь святих апостолів читання
(20, 16-18; 28-36)
В тих днях, 16. Павло вирішив плисти попри Ефес, щоб не баритися в Азії; поспішав бо, щоб, по змозі, на день П'ятдесятниці бути в Єрусалимі. 17. З Мілету він послав у Ефес і прикликав пресвітерів Церкви. 18. Коли вони прийшли до нього, він до них промовив: 28. Вважайте на самих себе і на все стадо, над яким Дух Святий поставив вас єпископами, щоб пасли Церкву Божу, яку він придбав своєю кров'ю. 29. Я знаю, що по моїм відході ввійдуть між вас вовки хижі, які не щадитимуть стада. 30. Та й з-між вас самих повстануть люди, що говоритимуть погубні речі, щоб потягнути за собою учнів. 31. Тому чувайте, пам'ятайте, що я три роки, ніч і день, не переставав кожного з вас зі сльозами наводити на розум. 32. А тепер передаю вас Богові і слову його благодаті, що може збудувати й дати вам насліддя між усіма освяченими. 33. Ні срібла, ні золота, ні одежі я не вимагав ні від кого. 34. Ви самі знаєте, що моїм потребам і тих, які зо мною, служили оці руки. 35. У всьому я показав вам, що, так працюючи, треба помагати слабосильним й пам'ятати слова Господа Ісуса, що сам сказав: «Більше щастя давати, ніж брати». 36. Промовивши це, він упав на коліна і з усіма ними став молитися.
Алилуя, (г.1): Бог богі́в, Госпо́дь мо́вив, і призва́в зе́млю від схо́ду со́нця до за́ходу (Пс. 49,1).
Стих:Збері́ть Йому́ преподо́бних Його́, що запові́дують заві́т Його́ в же́ртвах (Пс. 49.5).
Євангеліє
Від Івана святого Євангелія читáння
(17,1-13)
В той час, 1. Ісус, підвівши очі до неба, сказав: – Отче, прийшла година. Прослав свого Сина, щоб Син твій тебе прославив, 2. згідно з владою, яку ти дав йому над усяким тілом: дати життя вічне тим, яких ти дав йому. 3. Це – вічне життя, щоб пізнали тебе, єдиного істинного Бога, та Ісуса Христа, якого послав єси. 4. Я прославив тебе на землі: виконав діло, яке ти дав мені виконати. 5. Тепер, отже, прослав мене, Отче, у себе, тією славою, яку я мав у тебе, перш ніж постав світ. 6. Я об'явив твоє ім'я людям, яких ти дав мені зо світу. Вони були твої, і ти дав їх мені, і вони зберегли твоє слово. 7. Тепер вони зрозуміли, що все, що ти дав мені, від тебе походить; 8. слова бо, що ти дав мені, я дав їм, і вони прийняли й таки справді зрозуміли, що я від тебе вийшов, і увірували, що ти мене послав. 9. Я молюся за них, не за світ молюся, а за тих, яких ти дав мені, бо вони твої. 10. І все моє – твоє, і твоє – моє, і я прославився в них. 11. Я більше не у світі, але вони у світі, і я йду до тебе. Отче святий, ради імени твого бережи їх, тих, яких ти дав мені, щоб вони були одно, як і ми. 12. Коли я був з ними у світі, я беріг їх у твоє ім'я; я стеріг тих, яких ти дав мені, і ніхто з них не пропав, крім сина погибелі, щоб збулося Писання. 13. Тепер же йду до тебе й говорю це у світі, щоб вони мали у собі радість мою повну.
Замість Досто́йно, приспів: Велича́й, душе́ моя́, Го́спода, що з пло́ттю во сла́ві возні́сся на небеса́.
I ірмос (г.5): Тебе́, ви́ще ума́ і сло́ва Ма́тір Бо́жу, що в ча́сі безлі́тнього несказа́нно роди́ла, ві́рні одноду́мно велича́ємо.
Причасний: Хвалі́те Го́спода з небе́с, хвалі́те Його́ во ви́шніх (Пс. 148,1).
Другий:Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить похвала́ (Пс. 32,1). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
