Свято Пасхи відіграє центральну роль в літургійному календарі нашої Церкви. Від нього залежить фактично одна третя календаря – так званий «рухомий цикл». Чому сказано, що аж третина календаря залежить від Пасхи? Бо до свята Пасхи готуємось тривалий період (є чотири передпостові неділі, тобто неділі перед Великим постом – Митаря і Фарисея, Блудного Сина, Сиропусна, М’ясопусна, потім є шість тижнів Великого посту і Страсна седмиця), святкуємо Пасху цілий тиждень (Світла седмиця) та маємо дуже тривалий період Пасхального посвяття – аж до свята Вознесіння (сорок днів після Пасхи), а після посвяття маємо ще кілька тижнів, які також залежать від Пасхи (Неділя Отців І Вселенського собору, свято Зіслання Святого Духа, неділя Всіх святих, неділя Всіх святих Українського народу). Таким чином і виходить, що приблизно третина року напряму пов’язана з найбільшим святом – Пасхою. Від рухомого циклу залежить також рахунок неділь цілого року. Ми звикли чути, що є перша, друга, третя, десята, двадцята і т.д. неділі після Зіслання Святого Духа. Отже, від свята Зіслання Святого Духа починається «рахунок» неділь, який триватиме аж до часу, поки знову почнуться передпостові неділі, що відкриватимуть новий рухомий цикл.
Першою неділею після Зіслання Святого Духа є неділя Всіх святих1. Неділя, в яку творимо пам’ять всіх святих – знаних і незнаних нам угодників Божих – дуже логічно встановлена відразу після П’ятдесятниці, адже як у П’ятдесятницю святкуємо прихід Духа Святого до апостолів, так у найближчу неділю після П’ятдесятниці святкуємо прихід Духа до тих, кому апостоли проповідували та передали віру, яка далі передається аж до сьогодні. Святими стали лише ті люди, які прийняли благодать Святого Духа та співдіяли їй. Так як перша неділя після Зіслання Святого Духа логічно пов’язана зі самим Зісланням, так друга неділя по Зісланні Святого Духа логічно пов’язана з першою неділею по Зісланні. У другу неділю в Українській Церкві встановлено пам’ять Всіх святих Українського народу. Таким чином твориться логічна послідовність: святкуємо прихід Святого Духа до апостолів та учнів Христа, у наступну неділю святкуємо прихід Святого Духа до тих, кому ці апостоли та учні передали віру у всіх поколіннях аж до сьогодні, а ще у наступну неділю – прихід Святого Духа до тих, кому апостольська віра була передана у нашому народі.
В Українській греко-католицькій Церкві натомість від XVIII ст. склалася дещо інша традиція. Від 1720 року і до нині у другу неділю після Зіслання Святого Духа, УГКЦ святкує не пам’ять Всіх святих Українського народу, а Торжественне поклоніння Пречистим Тайнам Тіла і Крови Господа нашого Ісуса Христа (в народі називають святом Пресвятої Євхаристії або «Божого Тіла»). Традиція свята взята із латинського обряду. Однак рішенням Замойського Синоду нашої Церкви, який власне відбувся 1720 року, це свято уведене у наш календар та святкується щороку у другу неділю після П’ятдесятниці. А що натомість з неділею Всіх святих Українського народу, яка була встановлена перед тим саме у другу неділю по Зісланні Святого Духа? Пам’ять Всіх святих нашого народу було переміщено аж на четверту неділю після Зіслання. Бо у третю неділю було встановлено святкувати празник Найсолодшого Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа – Чоловіколюбця («Серця Христового»), що є також калькою з латинського обряду. Насправді празники Пресвятої Євхаристії та «Серця Христового» випадають не в неділі, а в четвер другого тижня після Зіслання Святого Духа (свято Євхаристії) та в п’ятницю третього тижня («Серця Христового»), але задля більшого вшанування переносяться на неділі (другу та третю по Зісланні відповідно). Таким чином логічний зв’язок свята П’ятдесятниці, неділі Всіх святих та неділі Всіх святих Українського народу в УГКЦ було, на жаль, перервано.
Нехай Господь молитвами всіх святих Українського народу допоможе українській Церкві відновити однодумність та літургійне благочестя «єдиним серцем та устами».
Марія Ярема
