Українська парафія Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі
12 листопада. Священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького
ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ З ЛИТІЄЮ
Перед початком Вечірні священник, одягнений у епітрахиль і фелон, відчиняє святі двері і кадить святу трапезу, ікони в святилищі, іконостас, а після виголосу: «Слава святій...», - продовжує кадження храму та вірних.
Ієрей: Слава святій, і єдиносущній, і животворящій, і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, Ти вельми великий!
Ти одягнувся величчю і красою,* Ти світлом, наче ризою, покрився.
Ти розіп’яв, неначе намет, небо,* Ти збудував твої горниці в водах.
Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.
Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум’я вогненне – слугами своїми.
Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки вічні.
Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.
Перед погрозою Твоєю вони тікали,* перед голосом грому Твого тремтіли.
Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що Ти їм призначив.
Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.
Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з Твоїх горниць,* земля насичується плодом діл Твоїх.
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:
Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.
Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для оленів,* скелі – для зайців притулок.
Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.
Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.
Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.
Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.
Яка їх, Твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все Ти створив, – повна земля Твоїх створінь.
Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.
Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого Ти створив, щоб ним бавитися.
Усі вони від Тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш Твою руку, вони насичуються благом.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.
Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і Ти відновлюєш лице землі.
Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.
Спогляне Він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.
Нехай буде приємна Йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.
Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.
Сонце знає свій захід,* наводиш темряву, і ніч надходить.
Яка їх, Твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все Ти створив.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: слава Тобі, Боже! (3 р.).
Мирна єктенія
Ієрей: В мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй (за кожним разом).
За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.
За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
За святішого Вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за боголюбивого Єпископа нашого Кир Діонісія, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.
За місто це, і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.
Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву, біди й нужди, Господеві помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Блажен муж
Блажен муж, – алилуя – що за радою безбожних не ходить. Алилуя.
Бо Господь дбає про путь праведних,* а путь безбожних загине. Алилуя.
Служіте Господеві в страсі* і радуйтеся у тремтінні. Алилуя.
Блаженні всі,* що на Нього надіються. Алилуя.
Воскресни, Господи,* спаси мене, мій Боже. Алилуя.
У Господа спасіння;* і на Твій народ – благословення Твоє. Алилуя.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: Алилуя.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Алилуя.
Алилуя, алилуя, алилуя: слава Тобі, Боже! (3 р.).
Мала єктенія
Ієрей: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей: Бо Твоя є влада і Твоє царство, і сила і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Псалом 140
(г. 1.) Господи, взиваю я до Тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до Тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до Тебе.* Вислухай мене, Господи.
Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед Тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.
Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх – варту!
Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.
Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.
Нехай праведник по-доброму б’є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.
Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.
Немов би хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.
Бо до Тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до Тебе прибігаю, не губи душі моєї!
Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.
Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.
Псалом 141
Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.
Скаргу мою перед Ним виливаю,* мою скруту Йому я виявляю.
Коли тривожиться в мені дух мій, Ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.
Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався б мною.
До Тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих Ти – моя доля!
Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.
Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.
Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені Твоєму.
Мене обступлять праведники,* бо Ти добро мені вчиниш.
Псалом 129
З глибин взиваю до Тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Нехай будуть Твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Коли Ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в Тебе є прощення.
(г.1, подібний: Преславні мученики): Мученичою кров’ю* ти обагрив священну ризу* і ввійшов, Преславний, у святе святих, де чути голос Величного,* від якого ти, священномученику Йосафате,* приймаєш нагороду за свої труди:* нев’янучий вінок, вічну окрасу й райське життя.* Тому молися нині до Господа,* щоб дав Церквам з’єднання і мир,* а душам нашим велику милість.
Задля імени Твого надіюсь на Тебе, Господи;* надіється душа моя на слово Твоє, надіється душа моя на Господа.
Ти святительським словом* усував нещасний розбрат* і вірою кріпив неутверджені серця.* До вічного життя перейшов ти, священномученику Йосафате,* посвятившись за з’єднання,* та й став Господнім свідком.* Тому молися нині до Господа,* щоб дав Церквам з’єднання і мир,* а душам нашим велику милість.
Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Святителю, отче Йосафате!* Священну свою одежу ти обагрив кров’ю* твого священного тіла.* Отримавши від Христа подвійний вінок,* у приявності святої Тройці втішаєшся, Преславний,* з ангелами на небесах.* Тому молися до неї сьогодні,* щоб дала Церквам з’єднання і мир,* а душам нашим велику милість.
Бо в Господа милість, і відкуплення велике в Нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Священномученику Йосафате!* Ти щиро прагнув чеснотливого життя,* бувши послідовником Ісуса Вседержителя.* Праведними словами й Божою благодаттю* ти направляв людей до з’єднання й осягнув, Богоблаженний, вічну славу,* умившись страдницькою кров’ю.* Тому молися нині до Господа,* щоб дав Церквам з’єднання і мир,* а душам нашим велику милість.
Псалом 116
Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте Його всі люди!
Як священномученик і пастир* ти ввійшов духовно у вічне сяйво несказанного світла,* незбагненно навчившись тайни Христової,* бо ти просвічений мученик* і таїнственно навчений пастир,* увінчаний подвійним вінком вишньої слави.* Тому нині молися до Господа,* щоб дав Церквам з’єднання і мир,* а душам нашим велику милість.
Велике бо до нас Його милосердя,* і вірність Господа повіки.
(г.4): Засяяли добрі діла твої,* як сонце на небі і на землі,* Христовий угоднику, всеблаженний священномученику Йосафате!* Бо ти вірно проповідував нам справжню і непорочну віру Христову* і, як добрий пастир, поклав ти за неї свою душу,* як справжній заступник начальника пастирів Христа Бога нашого.* Моли Його, всеблаженний і богоносний Святителю, у свій празник,* щоб спаслися всі, що з любов’ю вшановують* святу пам’ять твого мучеництва.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
(г.6): Ти був правним священиком аж до своєї смерти, священномученику Йосафате.* Звершуючи божественні й невимовні таїнства,* ти пролляв свою кров за Христа Бога* і приніс себе в доброугодну жертву.* Маючи до Нього сміливість, молися пильно за тих,* що з вірою і любов’ю звершують* твою пречесну пам’ять і почитають її,* щоб спаслися від напастей і всяких небезпек та утисків.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Догмат (г.6): Хто ж Тебе не прославлятиме, Пресвята Діво?* Або хто не оспівуватиме Твого пречистого різдва?* Син бо єдинородний, що предвічно засяяв від Отця,* той вийшов з Тебе, Чиста, воплотившись несказанно.* Бувши з природи Богом, став задля нас правдивим чоловіком;* неподільний на дві особи,* але пізнавальний у двох незлитих природах.* Його моли, чиста Всеблаженна,* щоб помилував душі наші.
Ієрей робить Вхід з кадильницею і виголошує:
Премудрість! Прості!
Люди: СВІТЛО ТИХЕ СВЯТОЇ СЛАВИ, БЕЗСМЕРТНОГО ОТЦЯ НЕБЕСНОГО, СВЯТОГО, БЛАЖЕННОГО, ІСУСЕ ХРИСТЕ! ДОЖИВШИ ДО ЗАХОДУ СОНЦЯ, БАЧИВШИ СВІТЛО ВЕЧІРНЄ, СЛАВИМО ОТЦЯ, І СИНА, І СВЯТОГО ДУХА – БОГА. ДОСТОЙНО Є ПОВСЯКЧАС ПРОСЛАВЛЯТИ ТЕБЕ ГОЛОСАМИ ПОБОЖНИМИ, СИНУ БОЖИЙ, ЩО ЖИТТЯ ДАЄШ УСЬОМУ СВІТУ; ТОМУ СВІТ УВЕСЬ СЛАВИТЬ ТЕБЕ.
Прокімен
Ієрей: Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні.
У четвер увечері: Псалом 120 (г.6)
Допомога моя від Господа,* що створив небо і землю.
Стих: Очі мої підводжу я вгору, звідки прийде моя допомога.
Читання
Ієрей: Премудрість
Читець: З книги Приповідок читання
Ієрей: Будьмо уважні.
Читець: Пам'ять праведника буде благословенна, благословення над головою його. Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, людина, що розум придбала, бо її придбання ліпше від придбання срібла, і понад золото такий прибуток. Вона дорожа від перлів, ніщо з того, щоо бажаєш, не зрівняється з нею. Вік довгий у її правиці, і в лівиці - багатсьво й слава. Слухайте, бо я про важливе говоритиму, і з уст моїх вийдуть слова правдиві. Щасливий чоловік, що мене слухає, що день-у-день біля дверей моїх чуває, біля моїх одвірків стоїть на сторожі! Бо хто мене знаходить, той життя знаходить й осягає від Господа ласку. Це вас я кличу, люди; до синів людських мій голос. Я мудрість, з обачністю я перебуваю; я посідаю знання розважливе. У мене рада й помисл; я – розум, у мене сила. Я люблю тих, які мене люблять; хто шукає мене пильно, той знаходить. О простодушні, обачности навчайтесь, і ви, безглузді, ума набирайтесь! Слухайте, бо я про важливе говоритиму, і з уст моїх вийдуть слова правдиві. Уста мої виповідають правду, і зло моїм устам огидне. Всі слова уст моїх правдиві, нема нічого в них нещирого, кривого. Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, і слушні тому, хто придбав знання. Верніться на мою дорогу; ось ізіллю на вас мій дух, слова мої звіщу вам. Язик лагідний - дерево життя, хто стримує його, той сповниться духа. (Прип. 10, 7, 6; 3, 13-16; 8, 6, 34-35, 4, 12, 14, 17, 5-9; 1, 23; 15, 4).
Ієрей: Премудрість.
Читець: З книги Мудрості читання
Ієрей: Будьмо уважні.
Читець: Уста праведника породжують мудрість. З уст праведного тече ласкаю З покірливих - мудрість. Справедливість від смерті їх рятує. Умре праведний, однак надія його не загине. Постійна справедливість до життя прямує. Із плоду уст своїх вона добро їстиме. Світло праведних звеселить, вони отримають від Господа благодать та славу. Язик мудрих точить знання. У серці їхньому мудрість покоїться. Господь любить чисте серце. Мудрість пресвітла й нев'януща, - легко ті її лицезрять, які люблять її, і знаходять її ті, які її шукають. Хто її прагне, тим вона наперед дає себе пізнати. Хто вранці вибирається до неї, той не буде трудитись: сидьма її застане під дверима своїми. Над нею роздумувати - обачности вершина. Хто з-за неї не досипляє, той незабаром безтурботний буде. Сама ж вона скрізь ходить та шукає тих, що гідні її, і на стежках з'являється їм приязно. Мудрости зло не подолає. Злюбив я її і розукував від молодости своєї, і намагався її взяти собі за дружину; і Всеволодар її полюбив; вона бо втаємничена в Боже знання і діла його визначає. Плоди її трудів - чесноти, бо вона навчає поміркованости, розсудливости, справедливости й мужности; а над них нема нічого кориснішого в людському житті. Коли ж хто бажає ширшого знання, то вона знає давнє і вгадує майбутнє, відає слів звороти й загадок розгадки, знаки й чудеса наперед знає, події діб і часівю Тому звернувсь я до Господа й моливсь йому та й сказав з усього серця мого: "Боже батьків, Господи милосердя, що своїм словом створив усе і що своєю мудрістю витворив людину, щоб панувала над створіннями, які постали через тебе, і щоб керувала світом у святості й справедливості, - дай мені мудрість, що возсідає на престолі поруч тебе, і не відкинь мене з-поміж дітей твоїх. Бо я - раб твій і син рабині твоєї. Зішли її з твого святого неба, пошли її від твого престолу слави, щоб була при мені й трудилась, щоб я пізнав, що тобі любе. Вона бо все знає й розуміє, вона мене водитиме в моїх чинах мудро і мене берегтиме у своїй славі. Бож міркування смертних нужденні, непевні задуми наші". (Прип. 10, 31, 32; 11, 2;; 11, 7, 19; 13, 2, 9; 15, 2; 14, 33; 22, 11; Муд. 6, 12-16; 7, 30; 8, 2-4, 7-8, 21; 9, 1-5, 10-11, 14).
Ієрей: Премудрість.
Читець: З книги Мудрості читання
Ієрей: Будьмо уважні.
Читець: Як праведних багато - народ радіє: пам'ять про нього безсмертна, він ж визнаний і в Бога, й у людей, душа бо його Господеві була вгодна. Тож прагніть мудрості, любіть її, і вона повчить вас. Бо її початок найвірніший - то бажання поучення, а дбання про поучення - то любов до неї, а любов - це зберігання її законів. Шануйте мудрість, щоб вам навіки царювати. Що таке мудрість і як постала вона, я оповім, не сховаю від вас таємниці. Від самого початку я розліджу, виведу на яв знання про неї і з правдою не розминуся. Бо сам Господь провідник мудрости і керує мудрими. В руці його і ми, і слова наші, і вся наша обачність, і хист до діла. Усього навчила мене творителька всього - мудрість. Є бо у ній дух розумний, святий. Вона - вічного світла відблиск, безплямне дзеркало Божого діяння і образ його доброти. Вона з роду в рід у святі душі сходить і робить з них друзів Божих та пророків. Вона ж понад сонце краща, понад увесь зоряний світ. У порівняннні зі світлом вона з'являється перша. Мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала. Вона праведника вела простими стежками, царство Боже йому вказала; дала йому знання святих речей, спомагала його у злиднях і помножила трудів його дорібок, щоб знав, що благочестя сильніше над усе. Мудрости зло не подолає. Мовлять один до одного ті, що міркують невірно: "Гнобімо бідака праведного; не жалуймо вдовиці, і не вважаймо на довголітню сивину старого! Хай наша сила буде законом справедливости, бо що безсиле, те являється безкорисне. Засядьмо на праведника, бо він нам невигідний і противиться нашим учинкам; він закидає нам гріхи проти закону, винує нас у вадах нашого виховання; гадає, нібито він знає Бога, сином Господнім себе самого називає. Він - утілений докір думкам нашим, нам тяжко і глянути на нього. Життя ж його не таке, як в інших, і поведінка його дивацька. Для нього ми - та підроблена монета, він уникає доріг наших, як нечести, щасливу називає кончину справедливих і вихваляється, що Бог йому за батька. Гляньмо, чи слова його правдиві, та провірмо, що з ним буде накінець. Якщо праведник справді є син Божий, то захистить його і вирве його з рук противників. Випробуймо його зневагою й мукою, щоб ми пізнали його лагідність, і випробуймо його терпеливість. Засудімо його на смерть ганебну, бо, за його словами, допомога йому прийде". Отак собі гадали, та помилились, бо їхня злоба їх засліпила. Вони не відають таємних судів Божих і що ти, наш Боже, добрий і вірний, довготерпеливий, що в милосерді усім управляєш! Ти бо маєш владу над життям та смертю. Ти зводиш до воріт аду й виводиш звідти, а з насмішників смієшся. (Прип. 29, 2; Муд. 4, 1, 14; 6, 11, 17-18; 21-23; 7, 15-16, 21-22, 26-27, 29; 10, 9, 10-12; 7, 30; 2, 1, 10-17, 19-22; 15, 1; 16, 13; Прип. 3, 34).
Єктенія усильного благання
Ієрей: Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.
Люди: Господи, помилуй.
Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (3 р. за кожним разом).
Ще молимось за святішого Вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за боголюбивого Єпископа нашого Кир Діонісія, за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Ієрей: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Сподоби, Господи
Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.
Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас,* бо ми надіємось на Тебе.
Благословенний Ти, Господи,* навчи мене установ Твоїх.
Благословенний Ти, Владико,* врозуми мене установами Твоїми.
Благословенний Ти, Святий,* просвіти мене установами Твоїми.
Господи, милість Твоя повіки,* не покидай діло рук Твоїх.
Тобі належить хвала,* Тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:
І нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.
Прохальна єктенія
Ієрей: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей: Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Люди: Подай, Господи (за кожним разом).
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей: Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Ієрей: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Ієрей: Голови ваші перед Господом схиліть.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей молиться тихо: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг Твоїх і на спадкоємство Твоє, бо перед Тобою, страшним і чоловіколюбним Суддею, слуги Твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на Твою надіючись милість і Твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Ієрей: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Стихири на Литії
Люди зачинають литійні стихири; кадження за уставом; ієрей з хрестом у руці, а диякон із кадильницею, ідуть у притвор.
(г.1): Прийдімо всі й побожними піснями* звеличмо духовно пам’ять священномученика Йосафата,* бо він усував тернину розбрату й насаджував у душах* спасенні навчання, багаті на плоди святости.
Ти свято голосив Боже Євангеліє,* закріплюючи кров’ю божеські навчання* поміж обманеними овечками, священномученику Йосафате,* тож висушив бісівський потік і, як переможець, вийшов на небо,* прийнявши вінок перемоги.
Твої священні подвиги, священномученику Йосафате* стали немовби сходами для вселенської Церкви.* Її ти зберігаєш непошкодженою* і безпечною перед ворожими силами,* тому вона проповідує, Блаженний,* твою мужність і тебе прославляє.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, i нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
(г.5): Ти є храм і брама,* палата і царський престол, Діво Пречиста.* Тобою бо явився мій Спаситель, Христос Господь,* тим, що в темряві спали, будучи сонцем правди,* бажаючи просвітити створених на свій образ, своєю рукою.* Тому, Всеславна, що здобула собі материнське до Нього довір’я,* безнастанно молись, щоб спастися душам нашим.
Коли люди закінчать литійні стихири, ієрей виголошує литійну єктенію.
Литійна єктенія
Ієрей: Спаси, Боже, людей Твоїх, і благослови спадкоємство Твоє; навідайся до світу Твого ласкою своєю і милосердям. Підійми знамено християн православних і пошли нам Твоє багате милосердя – молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і приснодіви Марії; силою чесного і животворного Хреста; заступництвом чесних небесних сил безтілесних; святого і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана; святих славних і всехвальних апостолів; святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого, Атанасія й Кирила; святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця; святих слов’янських апостолів Кирила і Методія; святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира і блаженної княгині Київської Ольги; святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького, якого пам’ять сьогодні торжественно звершуємо; священномучеників, ісповідників і святителів: Миколая, екзарха Волинського, чудотворця; Григорія, єпископа Станіславівського; Йосафата, єпископа Перемиського і Самбірського; Теодора, єпископа Мукачівського; Микити, єпископа Канадського; Василія, єпископа Луцького; Григорія, єпископа Перемиського; Івана, єпископа Станіславівського; Симеона, єпископа і страстотерпця; преподобномучеників і отців наших: Леонтія, екзарха Російського, і Климентія, архімандрита Унівського; Северіяна, Йоакима й Віталія, у Дрогобичі убитих; Зиновія та Івана, страстотерпців; священномучеників Андрія, Миколая, Романа, Петра й Олексія; священномученика Еміліяна, пастиря в’язнів Майданка; священномученика Миколи і співця Володимира, страстотерпців Страдчанських; преподобномучениць Тарсикії, Олімпії й Лаврентії; святих славних і переможних мучеників; Пратулинських мучеників: Вінкентія і з ним убитих Никити, Йоана, Константина, Михаїла, Онуфрія, Филипа, Максима, Даниїла, Константина, Вартоломея, Луки й Ігнатія; і всіх мучеників і мучениць української землі; преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія та інших чудотворців Печерських, преподобної матері нашої Йосафати та інших преподобних і богоносних отців і матерів наших; святих і праведних богоотців Йоакима й Анни, і святих мучеників Сергія і Вакха, і всіх святих, – молимо Тебе, многомилостивий Господи, вислухай нас, грішних, що молимось Тобі, і помилуй нас.
Люди: Господи, помилуй (12 р.).
Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за боголюбивого Єпископа нашого Кир Діонісія, за отців наших духовних і за всю во Христі братію нашу;* і за всяку душу християнську, скорботну й утиснену, що потребує милости й допомоги Божої;* за опіку над містом цим і тими, що живуть у ньому, і над обителлю цією святою і тими, що живуть у ній:* за мир і благоустроєність усього світу;* за добробут святих Божих Церков;* за спасіння і допомогу отцям і братам нашим, що пильно і зо страхом Божим трудяться і служать;* за відсутніх і тих, що в дорозі;* за зцілення тих, що в немочах лежать;* за упокоєння, полегшення, блаженну пам’ять і відпущення гріхів усім православним отцям і братам нашим, що раніш спочили і тут та повсюди поховані;* за визволення полонених і за братів наших на служіннях,* і за всіх, що служать і слугували у святім храмі цім, промовмо всі.
Люди: Киріє, елейсон (12 р.).
Ієрей: Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх людей на землі і тих, що далеко на морі та в повітрі; будь, Владико, ласкавий нам у гріхах наших, і помилуй нас. Милостивий бо і чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Ієрей: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Ієрей: Голови ваші перед Господом схиліть.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей: Владико многомилостивий, Господи Ісусе Христе, Боже наш, молитвами пречистої Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії; силою чесного і животворного Хреста; заступництвом чесних небесних сил безтілесних; святого і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана; святих славних і всехвальних апостолів; святих отців наших і вселенських великих учителів і святителів: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого, Атанасія й Кирила; святого отця нашого Миколая, Мирлікійського чудотворця; святих слов’янських апостолів Кирила і Методія; святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира і блаженної княгині Київської Ольги; святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького, якого пам’ять сьогодні торжественно звершуємо; священномучеників, ісповідників і святителів: Миколая, екзарха Волинського, чудотворця; Григорія, єпископа Станіславівського; Йосафата, єпископа Перемиського і Самбірського; Теодора, єпископа Мукачівського; Микити, єпископа Канадського; Василія, єпископа Луцького; Григорія, єпископа Перемиського; Івана, єпископа Станіславівського; Симеона, єпископа і страстотерпця; преподобномучеників і отців наших: Леонтія, екзарха Російського, і Климентія, архімандрита Унівського; Северіяна, Йоакима й Віталія, у Дрогобичі убитих; Зиновія та Івана, страстотерпців; священномучеників Андрія, Миколая, Романа, Петра й Олексія; священномученика Еміліяна, пастиря в’язнів Майданка; священномученика Миколи і співця Володимира, страстотерпців Страдчанських; преподобномучениць Тарсикії, Олімпії й Лаврентії; святих славних і переможних мучеників; Пратулинських мучеників: Вінкентія і з ним убитих Никити, Йоана, Константина, Михаїла, Онуфрія, Филипа, Максима, Даниїла, Константина, Вартоломея, Луки й Ігнатія; і всіх мучеників і мучениць української землі; преподобних і богоносних отців наших Антонія і Теодосія та інших чудотворців Печерських, преподобної матері нашої Йосафати та інших преподобних і богоносних отців і матерів наших; святих і праведних богоотців Йоакима й Анни, і святих мучеників Сергія і Вакха, і всіх Святих, – приємну вчини молитву нашу, даруй нам прощення гріхів наших, покрий нас ласкою своєю, віджени від нас усякого ворога й супротивника. Втихомир наше життя, Господи, помилуй нас і світ Твій і спаси душі наші, як благий і Чоловіколюбець.
Люди: Амінь.
Ієрей іде до тетрапода, а люди співають стихири на стиховні.
Стихири на стиховні
(г.4, подібний: Як хороброго): Немов багатопромінне сонце,* духовно засяяв ти на церковному небосхилі* і світлістю своїх слів,* богомудрим навчанням* та рівноангельським життям* ти просвітив обманені душі;* а тих, що заблукали, ти наставив на дорогу правди* та й привів до з’єднання.* Тому сьогодні, радіючи, вшановуємо святу твою пам’ять.
Стих: Священики Твої зодягнуться в праведність,* і преподобні Твої вельми радітимуть.
Дорівнюючи апостолам у ревності,* досяг ти, священномученику Йосафате, їхньої слави.* Ти не побоявся жорстоких страждань мучеництва:* мужньо та сміливо проповідував єдність у вірі* і за це витерпів чимало усіляких ран і мук.* Тому від єдиного творця спасіння – Христа Бога нашого* – прийняв ти велику нагороду свого довготерпіння.* Моли Його наполегливо за всіх,* що з вірою вшановують твою пам’ять.
Стих: Чесна перед Господом смерть* преподобних Його.
Як священик ти гідно служив владиці Христу Богу* і приносив непорочну жертву.* Ти, священномученику Йосафате, появив Йому досконале всепалення – самого себе,* хоробро перетерпівши задля Його любови і проливши свою кров.* Як справжній пастир і послідовник Христа, ти не переставав кликати:* Отче, збережи їх у Твоє ім’я, щоб усі були одно!* Тому сьогодні, всеблаженний Йосафате, молися,* щоб усі Церкви з’єднались* і спаслися вірні Христового стада.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
(г.4): Зглянься на моління Твоїх слуг, Всенепорочна,* усмирюючи напасті, які нас пригнітають,* визволяючи нас від усякої недолі,* бо в Тобі маємо ми міцну й непохитну охорону* і здобули наше заступництво.* Тож нехай не засоромимось, Владичице, в нашім до тебе зверненні,* але поспішись на наше моління,* бо ми з вірою кличемо до тебе:* Радуйся, Владичице, всіх допомого,* радосте і покрове та й спасіння душ наших!
Пісня Симеона
Нині відпускаєш слугу Твого, Владико,* за Твоїм словом у мирі.
Бо побачили очі мої* спасіння Твоє;
Що приготував Ти* перед усіма народами;
Світло на просвіту поганам,* і славу люду Твого, Ізраїля.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени Твого ради.
Господи, помилуй (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я Твоє,* нехай прийде царство Твоє,* нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні;* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим;* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Ієрей: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
На благословення хлібів: тропар великомученику Димитрію і тропар «Богородице Діво».
Тропар Йосафата (г.4): Світильником світлим явився ти, священномученику Йосафате,* бо як добрий пастир душу свою поклав ти за вівці,* ставши жертвою за святе з’єднання.* Ти ввійшов у Святе-святих, з безтілесними перебуваючи,* тож молимо тебе багатостраждальний:* Проси пастирів начальника Христа,* щоб Він залічив нас до тих, що стоять по правиці Його стада* та щоб спаслися душі наші (двічі).
(г.1): Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє,* Господь з Тобою.* Благословенна Ти між жінками* і благословенний плід лона Твого,* бо Ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших. Один раз.
Під час співання тропаря, ієрей – кадить тетрапод із 4-х боків, тоді виголошує:
Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей читає молитву благословення хлібів:
Господи Ісусе Христе, Боже наш, що благословив п’ять хлібів і п’ять тисяч народу нагодував! Сам благослови + і хліби ці, пшеницю +, вино +, і оливу, і умножи їх у цім місті і по всім світі Твоїм, та й вірних, що споживають їх, освяти. Бо Ти благословиш і освячуєш усе, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо із споконвічним Отцем Твоїм, із всесвятим, благим і животворящим Твоїм Духом, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Будь ім’я Господнє благословенне* від нині і до віку (3 р.).
Псалом 33
Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала Його на устах у мене.
Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.
Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім’я Його разом.
Я шукав Господа, і Він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.
Гляньте на Нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.
Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.
Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що Його бояться,* і їх визволяє.
Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до Нього прибігає.
Бійтеся Господа, Його святі,* бо нема нестачі в тих, що Його бояться.
Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.
Ієрей: Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Великий відпуст
Ієрей: Премудрість.
Люди: Благослови.
Ієрей: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.
Ієрей: Пресвята Богородице, спаси нас.
Люди: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Ієрей: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі!
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Ієрей: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, святих, славних і всехвальних Апостолів, і святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького, якого пам’ять сьогодні торжественно звершуємо, святих мучеників Сергія і Вакха і всіх Святих, помилує і спасе нас, як благий і Чоловіколюбець.
Люди: Амінь.
Кондак Йосафата (г.4): Зорею вогненною просвічений в дитинстві від розп’ятого Христа,* у чернечім житті став ти подібний ангелам* і побожно прожив у святительстві,* ясно проповідуючи з’єднання.* Мученичою твоєю кров’ю ти погасив запалені незгодою серця* і прийняв від Христа вінець.* Тому пом’яни нас, що взиваємо до тебе:* Радуйся, непохитний стовпе з’єднання!
