Українська парафія Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі
18 жовтня. Святого апостола і євангелиста Луки
ВЕЛИКА ВЕЧІРНЯ
Ієрей: Благословен Бог наш завжди, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі.
Царю небесний, утішителю, Душе істини,* що всюди єси і все наповняєш,* скарбе дібр і життя подателю,* прийди і вселися в нас,* і очисти нас від усякої скверни,* і спаси, благий, душі наші.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени Твого ради.
Господи, помилуй (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я Твоє,* нехай прийде царство Твоє,* нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні;* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим;* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Ієрей: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Господи, помилуй (12 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:* і нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Прийдіте, поклонімся* Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся* Христові, Цареві нашому Богу.
Прийдіте, поклонімся і припадім* до самого Господа Ісуса Христа, Царя і Бога нашого.
Псалом 103
Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, Ти вельми великий!
Ти одягнувся величчю і красою,* Ти світлом, наче ризою, покрився.
Ти розіп’яв, неначе намет, небо,* Ти збудував твої горниці в водах.
Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.
Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум’я вогненне – слугами своїми.
Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки вічні.
Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.
Перед погрозою Твоєю вони тікали,* перед голосом грому Твого тремтіли.
Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що Ти їм призначив.
Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.
Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.
Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.
Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.
Ти напуваєш гори з Твоїх горниць,* земля насичується плодом діл Твоїх.
Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:
Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.
Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.
На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.
Високі гори для оленів,* скелі – для зайців притулок.
Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.
Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.
Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.
Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.
Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.
Яка їх, Твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все Ти створив, – повна земля Твоїх створінь.
Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.
Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого Ти створив, щоб ним бавитися.
Усі вони від Тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.
Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш Твою руку, вони насичуються благом.
Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.
Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і Ти відновлюєш лице землі.
Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.
Спогляне Він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.
Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.
Нехай буде приємна Йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.
Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.
Сонце знає свій захід,* наводиш темряву, і ніч надходить.
Яка їх, Твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все Ти створив.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Алилуя, алилуя, алилуя: слава Тобі, Боже! (3 р.).
Мирна єктенія
Ієрей: В мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй (за кожним разом).
За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.
За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.
За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.
За святішого Вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за боголюбивого Єпископа нашого Кир Діонісія, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.
За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.
За місто це, і за кожне село, місто, країну, і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.
За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.
За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.
Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву, біди й нужди, Господеві помолімся.
Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Блажен муж
Блажен муж, – алилуя – що за радою безбожних не ходить. Алилуя.
Бо Господь дбає про путь праведних,* а путь безбожних загине. Алилуя.
Служіте Господеві в страсі* і радуйтеся у тремтінні. Алилуя.
Блаженні всі,* що на Нього надіються. Алилуя.
Воскресни, Господи,* спаси мене, мій Боже. Алилуя.
У Господа спасіння;* і на Твій народ – благословення Твоє. Алилуя.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові: Алилуя.
І нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Алилуя.
Алилуя, алилуя, алилуя: слава Тобі, Боже! (3 р.).
Мала єктенія
Ієрей: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей: Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей: Бо Твоя є влада і Твоє царство, і сила і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Псалом 140
(г. 8.) Господи, взиваю я до Тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до Тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,* коли взиваю до Тебе.* Вислухай мене, Господи.
Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед Тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.
Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх – варту!
Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.
Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.
Нехай праведник по-доброму б’є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.
Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.
Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.
Немов би хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.
Бо до Тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до Тебе прибігаю, не губи душі моєї!
Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.
Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.
Псалом 141
Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.
Скаргу мою перед Ним виливаю,* мою скруту Йому я виявляю.
Коли тривожиться в мені дух мій, Ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.
Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.
Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався б мною.
До Тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих Ти – моя доля!
Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.
Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.
Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені Твоєму.
Мене обступлять праведники,* бо Ти добро мені вчиниш.
Псалом 129
Стих:З глибин взиваю до Тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.
Ким тебе́ імену́ю, Апо́столе? * – не́бом, бо сла́ву повіда́в ти Бо́жу; * бли́скавкою, бо світ озо́рюєш ти світлом; * хма́рою, що доще́м пролива́є Боже́ственні во́ди; * ча́шею му́дрости Богонатхне́нної, * яка́ узлива́є нам вино́, * що серця́ звеселя́є; * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих:Нехай будуть Твої вуха уважні,* до голосу благання мого.
Ким тебе́ імену́ю, Апо́столе? * – не́бом, бо сла́ву повіда́в ти Бо́жу; * бли́скавкою, бо світ озо́рюєш ти світлом; * хма́рою, що доще́м пролива́є Боже́ственні во́ди; * ча́шею му́дрости Богонатхне́нної, * яка́ узлива́є нам вино́, * що серця́ звеселя́є; * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих: Коли Ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в Тебе є прощення.
Ким тебе́ ни́ні наречу́, Боговідданий? * – ріко́ю, що з Ра́ю виплива́є нам; * Киво́том Завіту, яки́й завіща́в Христо́с; * світи́лом, що умозри́ме світло випромінює; * світи́льником, що Це́ркву осява́є; * Хлібом Життя́ Боже́ственної Трапе́зи; * ке́лихом Боже́ственного пиття́; * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих: Задля імени Твого надіюсь на Тебе, Господи,* надіється душа моя на слово Твоє; надіється душа моя на Господа.
Ким тебе́ ни́ні наречу́, Боговідданий? * – ріко́ю, що з Ра́ю виплива́є нам; * Киво́том Завіту, яки́й завіща́в Христо́с; * світи́лом, що умозри́ме світло випромінює; * світи́льником, що Це́ркву осява́є; * Хлібом Життя́ Боже́ственної Трапе́зи; * ке́лихом Боже́ственного пиття́; * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих: Від ранньої сторожі до ночі* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.
Ким тебе́ ни́ні, Богови́дцю, назве́мо? * – служи́теля щонайдія́льнішого та́їнств Христо́вих; * Ски́нії Ми́сленної пе́ршого худо́жника му́дрого, * яки́й ви́карбував скри́жалі благода́ті * і Зако́н написа́в Найновіший, * що з Сіо́ну похо́дить * і че́рез те́бе проповідується: * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих: Бо в Господа милість і відкуплення велике в Нього;* Він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.
Ким тебе́ ни́ні назве́мо, усла́влений? * – скарбни́цю небе́сних хари́зм надійну; * лікаря душ і тіл дбайли́вого; * Павло́вого сотру́дника і супу́т-ника, * що Дія́ння Апо́столів ви́клав. * Мно́гі, Луко́, імена́ * чесно́та тобі створи́ла; * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Псалом 116
Стих: Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте Його всі люди!
Ким тебе́, Богослове́сний, проголо́шу? * – Учнем, бо ти нам благовістува́в Христа́; * лікарем, бо при́страсті зціля́єш ти душе́вні; * світи́льником, що ми́сленним світлом ося́ює; * підму́р’ям і осно́вою віри; * ти бо нам написа́в єси́ * всесвяще́нне Єва́нгеліє; * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Стих: Велике бо до нас Його милосердя, * і вірність Господа повіки.
Ким тебе́, Богослове́сний, проголо́шу? * – Учнем, бо ти нам благовістува́в Христа́; * лікарем, бо при́страсті зціля́єш ти душе́вні; * світи́льником, що ми́сленним світлом ося́ює; * підму́р’ям і осно́вою віри; * ти бо нам написа́в єси́ * всесвяще́нне Єва́нгеліє; * моли́, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові
Глас 6. Анатолія:
Апо́столе Христо́вий, і Боже́ственних уче́нь літопи́сцю, * і Це́ркви утве́рдження, * ти воістину серця́, су́щі в мо́році невідання, * що пори́нули в глибину́ відчаю, * притягну́в Богосказа́ннями * і спас на́че з грізних хвиль буре́мних, * послідо́вником і у́чнем бу́дучи * знаря́ддя о́браного – Павла́. * Тому́ про́симо тебе́, Луко́ подивугідний, * антіохійців оздо́бо: * заступа́йся пе́ред Спаси́телем і Бо́гом * за тих, що з вірою зве́ршують па́м’ять твою́, * завжди́ свяще́нну!
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний-догмат, глас той же:
Хто Тебе не ублажить, Всесвятая Діво? * Хто ж не оспіває дівственне народження від Тебе? * Бо Той, Хто поза часом від Отця возсіяв, Син Єдинородний * – Він же і від Тебе, Чистої, вийшов, несказанно воплочений. * По природі – Бог Він, * і задля нас ставши по природі людиною, * Він не на дві особи розділяється, але у двох не злитих природах пізнається. * Його моли, Священная, Всеблаженная, * щоб помилував Він душі наші.
Ієрей робить Вхід з кадильницею і виголошує:
Премудрість! Прості!
Люди: СВІТЛО ТИХЕ СВЯТОЇ СЛАВИ, БЕЗСМЕРТНОГО ОТЦЯ НЕБЕСНОГО, СВЯТОГО, БЛАЖЕННОГО, ІСУСЕ ХРИСТЕ! ДОЖИВШИ ДО ЗАХОДУ СОНЦЯ, БАЧИВШИ СВІТЛО ВЕЧІРНЄ, СЛАВИМО ОТЦЯ, І СИНА, І СВЯТОГО ДУХА – БОГА. ДОСТОЙНО Є ПОВСЯКЧАС ПРОСЛАВЛЯТИ ТЕБЕ ГОЛОСАМИ ПОБОЖНИМИ, СИНУ БОЖИЙ, ЩО ЖИТТЯ ДАЄШ УСЬОМУ СВІТУ; ТОМУ СВІТ УВЕСЬ СЛАВИТЬ ТЕБЕ.
Прокімен
Ієрей: Будьмо уважні. Мир всім. Премудрість, будьмо уважні.
У неділю ввечері: Псалом 133 (г.8)
Благословіть нині Господа,* всі слуги Господні.
Стих: Ви, що стоїте в храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого.
Читання
Диякон: Премудрість.
Чтець: Першого Соборного послання Йоанового читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Що було споконвіку, що ми чули, що бачили нашими очима, що оглядали і чого руки наші доторкалися, про Слово життя, − а життя об'явилось, і ми бачили й свідчимо й звістуємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося, − що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами. А наша спільність − з Отцем і з його Сином Ісусом Христом. І це ми вам пишемо, щоб наша радість була повна. А ось та звістка, що ми від нього чули й звістуємо вам: Бог − світло, й ніякої у ньому темряви немає. Коли ми кажемо, що маємо з ним спільність, а ходимо в темряві, то ми говоримо неправду й не чинимо правди. А коли ходимо у світлі, як він сам − у світлі, ми маємо спільність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, нас очищує від усякого гріха. (1 Йо. 1, 1-7)
Диякон: Премудрість.
Чтець: Соборного послання Якового читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт! Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість, за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; − людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, а багатий − пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави. Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів'яне. Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять. (Як. 1, 1-12)
Диякон: Премудрість.
Чтець: Соборного послання Юдиного читання
Диякон: Будьмо уважні.
Чтець: Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові: хай милосердя, мир і любов вам примножиться! Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим. Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа. Я хочу нагадати вам, − хоч знаєте все, − що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували. І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня. Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, − які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, − лежать як приклад, скарані вічним вогнем. Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя. І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», − то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, − те їх погубляє. Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули. Вони − підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням; люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки. Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих, щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні». Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи. Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа, які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних». Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу. Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі, бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя. Тих, що вагаються, старайтеся переконати; інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом. Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості, єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого − слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь. (Юди. 1, 1-25)
Єктенія усильного благання
Ієрей: Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої, промовмо.
Люди: Господи, помилуй.
Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй.
Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.
Люди: Господи, помилуй (3 р. за кожним разом).
Ще молимось за святішого Вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, і за блаженнішого Патріарха нашого Святослава, і за боголюбивого Єпископа нашого Кир Діонісія, за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.
Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.
Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.
Ієрей: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки вічні.
Люди: Амінь.
Сподоби, Господи
Сподоби, Господи, цього вечора* без гріха зберегтися нам.
Благословенний Ти, Господи, Боже отців наших,* і хвальне і прославлене ім’я Твоє навіки. Амінь.
Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас,* бо ми надіємось на Тебе.
Благословенний Ти, Господи,* навчи мене установ Твоїх.
Благословенний Ти, Владико,* врозуми мене установами Твоїми.
Благословенний Ти, Святий,* просвіти мене установами Твоїми.
Господи, милість Твоя повіки,* не покидай діло рук Твоїх.
Тобі належить хвала,* Тобі належить пісня.
Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:
І нині і повсякчас,* і на віки віків. Амінь.
Прохальна єктенія
Ієрей: Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.
Люди: Господи, помилуй.
Ієрей: Вечора всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.
Люди: Подай, Господи (за кожним разом).
Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.
Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.
Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.
Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.
Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.
Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і Приснодіву Марію, з усіма Святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей: Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Ієрей: Мир всім.
Люди: І духові твоєму.
Ієрей: Голови ваші перед Господом схиліть.
Люди: Тобі, Господи.
Ієрей молиться тихо: Господи, Боже наш, що прихилив небо і зійшов на спасіння людського роду! Зглянься на слуг Твоїх і на спадкоємство Твоє, бо перед Тобою, страшним і чоловіколюбним Суддею, слуги Твої схилили свої голови і зігнули свої шиї, не від людей очікуючи допомоги, але на Твою надіючись милість і Твого очікуючи спасіння; тож оберігай їх повсякчасно, і в цей вечір, і в прийдешню ніч збережи від усякого ворога, і від будь-якого зазіхання диявольського, і від думок марних, і спогадів лукавих.
Ієрей: Нехай буде влада царства Твого благословенна і дуже прославлена: Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Стихири на стиховні
Глас 5. Под. Радуйся, постников:
Благода́ть із губ твоїх, Луко́, * вогне́нною мо́вою проли́лася, Апо́столе, * і язико́м вогне́нним яви́вся ти, * пи́шучи свяще́нне Єва́нгеліє й навча́ючи його́, * слова́ світла випуска́ючи * досто́йним про́повіді світла, * а спи́си полум’я́ні * – тим, що возлюби́ли те́мряву; * па́хощами життя́ яви́вся ти * для тих, що спра́вді запра́гли життя́, * як мо́вить Павло́, яко́го мав єси́ за вчи́теля; * і тим па́че – за́пахом сме́рти * для тих, що життя́ не возлюби́ли. * Але́ нам мир, і життя́, і світло пода́й, і вели́ку ми́лість.
Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу, * про творіння ж рук Його́ звіща́є твердь. (Пс 18:2)
Пізна́ли ми зі слів твоїх, * як мо́вив ти, тверду́ осно́ву вчень, * які ви́клав ти Богонатхне́нно, таїннику, * тому́ що писа́ти нам поча́в ти про події, * цілко́м тобі відо́мі, * і так, як тобі переда́ли * ті, що були́ з само́го поча́тку самови́дцями; * і ти був рівним їм служи́телем вопло́чення Сло́ва, * і Його́ по Воскресінні * в Еммау́сі ба́чив, * і з пала́ючим се́рцем * із Клео́пою хліб лама́в. * Його́ Боже́ственної теплоти́ і на́ші, * тебе́ вшано́вувати ра́дих, ду́ші спо́вни.
Стих: На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх * і до кінців вселе́нної – глаго́ли їх. (Пс 18:5А)
Ра́дуйся, ти, що єди́ний написа́в нам, радіючи: «Ра́дуйся!» * – Благовіщення Чи́стої, * і як Її Роди́телькою Го́спода відчу́в Хрести́тель у ло́ні, * про яко́го написа́в ти і зача́ття, * і про Вопло́чення Сло́ва, * випробува́ння і чудеса́, * слова́ і Стра́сті, * Хрест і смерть, і Воста́ння, * і Восхо́дження, яке́ ти ба́чив; * про Ду́ха Зіше́стя, * проповідників Дія́ння, * особли́во ж Павло́ві * – його́ яви́вся ти супу́тником, лікарем і таїнником, * і світи́льником Це́ркви, яку оберіга́й завжди́.
Самогласний (є тільки в грецьких книгах), глас 4. Василія:
Стих: Ви́лилася благода́ть із уст Твоїх; * тому́ благослови́в Тебе́ Бог повік. (Пс 44:3Б)
Риба́льською трости́ною Прему́дрости * глибінь умозри́мого мо́ря досліди́вши, * ти зо смертоно́сної безо́дні ду́ші вірних до життя́ поверну́в, * Луко́ всеблаже́нний. * Пото́му Павла́ ста́вши у́чнем, * ти все своє́ се́рце очи́стив че́рез просвічення Ду́хом * і вче́ннями своїми наро́ди просвічуєш, * хворо́би при́страстей – ліку́єш чудеса́ми; * Христа́ Бо́га за нас завжди́ моли́, * щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Глас 6:
Всему́дрий ло́вче, святи́й у́чню, * трудівнику Спаси́теля * і оповіднику Його́ Страсте́й, * що творіння з вірою пробіг * і, наро́ди з облу́ди зібра́вши, * і Бо́гові принісши, як кади́ло до́бре, па́хощами Небе́с досягну́в. * Тому́, предстоячи́ Судді, * клопочи́ся, щоб ви́зволити нас від беззако́нь на́ших * і в День Су́ду звільни́тися від му́ки.
І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний:
Творе́ць і Відкупи́тель мій, Всечи́стая, * Христо́с Госпо́дь із Твого́ ло́на ви́йшов, у ме́не зодягну́вшись, * і від дре́внього прокля́ття Ада́ма ви́зволив. * Тому́ Тобі, Всечи́стая, я́ко Бо́жій воістину Ма́тері і Діві, * «Ра́дуйся!» голо́симо з Ангелом не змовка́ючи: * »Ра́дуйся, Влади́чице, Провідни́це і Покро́ве, * і спасіння душ на́ших!»
Пісня Симеона
НИНІ ВІДПУСКАЄШ СЛУГУ ТВОГО, ВЛАДИКО,* ЗА ТВОЇМ СЛОВОМ У МИРІ.
БО ПОБАЧИЛИ ОЧІ МОЇ* СПАСІННЯ ТВОЄ;
ЩО ПРИГОТУВАВ ТИ* ПЕРЕД УСІМА НАРОДАМИ;
СВІТЛО НА ПРОСВІТУ ПОГАНАМ,* І СЛАВУ ЛЮДУ ТВОГО, ІЗРАЇЛЯ.
Святий Боже, святий Кріпкий, святий Безсмертний, помилуй нас (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Пресвята Тройце, помилуй нас;* Господи, очисти гріхи наші;* Владико, прости беззаконня наші;* Святий, завітай і зціли немочі наші імени Твого ради.
Господи, помилуй (3 р.).
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,* і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Отче наш, що єси на небесах,* нехай святиться ім’я Твоє,* нехай прийде царство Твоє,* нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі.* Хліб наш насущний дай нам сьогодні;* і прости нам провини наші,* як і ми прощаємо винуватцям нашим;* і не введи нас у спокусу,* але визволи нас від лукавого.
Ієрей: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь.
Тропар апостола, глас 5:
Луку́ преоспіваного, свято́го Апо́стола, * ви́знаного само́ю Це́рквою Христо́вою письме́нником Дія́нь Апо́стольських * і світлим оповідником бла́говістей про Христа́, * восхвалімо свяще́нними пісня́ми * як лікаря, що зціля́є душе́вні не́мочі і тіле́сні неду́ги, * очища́є духо́вні ра́ни * і безпереста́нно клопо́четься за ду́ші на́ші.
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.
Богородичний:
Ра́дуйся, бра́мо Госпо́дня непрохідна! * Ра́дуйся, стіно́ і покро́ве тих, що прибіга́ють до Те́бе! * Ра́дуйся, безбу́рна при́стане і Діво, * що подру́жжя не звідавши, зроди́ла пло́ттю Творця́ Твого́ і Бо́га! * Заступа́тися не перестава́й за тих, що спів возно́сять * і поклоня́ються Наро́дженому від Те́бе!
Великий відпуст
Ієрей: Премудрість.
Люди: Благослови.
Ієрей: Благословенний Христос, Бог наш, завжди, нині, і повсякчас, і на віки віків.
Люди: Амінь. Утверди, Боже, святу православну віру на віки віків.
Ієрей: Пресвята Богородице, спаси нас.
Люди: Чеснішу від херувимів* і незрівнянно славнішу від серафимів,* що без зотління Бога Слово породила,* сущу Богородицю, Тебе величаємо.
Ієрей: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі!
Люди: Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. Господи, помилуй (3 р.). Благослови.
Ієрей: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої своєї Матері, заступництвом чесних небесних сил безтілесних, святих, славних і всехвальних апостолів, святого, славного і всехвального апостола і євангелиста Луки преподобних і богоносних отців наших, і святих мучеників Сергія і Вакха, і всіх Святих, помилує і спасе нас, як благий і чоловіколюбець.
Люди: Амінь.
