Декада місійності. Десятий день. Ісус є Господом усіх

Десятий день
(субота, 19 червня 2021 року Божого)

Ісус є Господом усіх

У цій короткій проповіді маємо «апостольський Символ віри», що є основою нашої віри. Це остання проповідь Петра в Діяннях: попри власний спротив він розуміє, що навернення поган до Христа є волею і діянням Бога. Через ці його слова християнство відкривається на свою універсальну місію, аж до краю землі: Ісус, розіп’ятий і воскреслий Син, є вселенським владикою, суддею світу. У ньому сповняються всі обітниці, які Бог дав Авраамові, а через його потомство – усім племенам землі.

А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на особу, але в кожному народі йому приємний той, хто боїться його й чинить правду. Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх. Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрещення, що проповідував Іван, про Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх оздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили його, на дереві повісивши... Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з’явився, не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. І Він нам звелів, щоб ми проповідували народові та засвідчили, що то він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. Усі пророки свічать про нього, що кожен, хто вірує в нього, одержить прощення гріхів його Ім’ям. Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав промову (Дії 10,34-44).

Роздуми

Це третя проповідь Петра (після першої в Дії 2,14-36 і другої в Дії 3,12-26). Вона звернена вже не до юдеїв у Єрусалимі, які знають діла Ісуса, а до поганського середовища, в якому чули про нього, але не знають всіх подій у подробицях. На відміну від проповідей, звернених до юдеїв, ця не містить жодних доказів з Писання, а має лише згадку про свідчення пророків, яку можна запропонувати богобоязливим; вона також не містить жодного докору, а лише розповідь про вбивство Ісуса юдеями. Тут немає типового звіщання місіонерської, зверненої до поган керигми про Бога-творця і відповідного запрошення до покаяння. Петро докладно розповідає те, що ці слухачі – вже вислухані Господом – мають засвоїти: він доносить до них відомості про місію, справу, смерть і воскресіння Ісуса Христа, про його з’яви, про його свідків та їхні повноваження.

Отож, дорога спасіння відкрита для всіх; вона – це Христос власною особою. Ясна річ, що насамперед божественна звістка мала бути звернена до «синів Ізраїля», і саме вони були першими, до кого Христос приніс свій «мир», той мир з Богом, що становить необхідну передумову спасіння. Проте це не означає, що спасіння залишається виключним спадком євреїв. Ісус є Господом усіх: ця фраза демонструє універсальне значення відкуплення, яке здійснив Христос. Коли Бог пропонує спасіння, то не зважає на людські судження – для нього не має значення соціальний стан, стать, раса, етнічна приналежність і навіть те, що стосується ісповідництва віри. Петро у цьому виявляє дивовижну прозорливість: в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому [Богу] приємний. Однак все це мовиться не на захист релігійного індиферентизму, ані щоб проголосити, що всі релігії є рівними: Петро виголошує ці слова, думаючи про вселенську місію Церкви, адже він говорить від її імені. Тому це означає, що відкуплення відкрите для всіх без розрізнення і що кожна людина може завжди подобатися Богові, лиш би вона була готова визнавати його божественну таїну та щиро намагатися жити добре і справедливо.

Завдання

У сьогоднішній молитві:

  • просити Господа допомогти нам прийняти проголошення Петра: Господь не дивиться на особу, а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний – навіть у щоденному житті у своїх судженнях і виборах ми часто керуємося симпатією і антипатією. Даруймо ж і одним, й іншим вітання й усмішку; і нехай наша безкорислива допомога ніколи не оминає того, хто в потребі.
  • дякувати Господу за те, що він ніколи не дивиться на особу: перед ним ми всі – Божі діти і брати, без розрізнення раси, культури чи релігії.
  • роздумати над уривком з 1 книги Самуїла 16,1-14.

Молитва

Даруй мені, о Господи, твоє прощення; нехай воно стане для мене реальністю, нехай воно вплине на моє бачення того, як я «стою перед Богом», як я «наповнююсь спокоєм», як я «беруся за справу без тривоги, але й без компромісів», як я «уникаю гріха», не «втрачаючи довіри» в могутнє «відпущення гріхів», що здійснюється вірою в Ім’я Ісуса. Амінь.

Пояснення біблійного уривку десятого дня Декади місійності


Путівник Декади місійності можна отримати в нашому парафіяльному храмі Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі або завантажити тут.


Розпорядок Декади місійності 2021 в Українській парафії Святих мучеників Сергія і Вакха та Жировицької ікони Пресвятої Богородиці в Римі


Надрукувати