О сило смерті! О могутносте сили, що удержуєш душу! О аде! Звершилась молитва і ти не звільняєш мертвого? Ні, – говорить ад. Чому? Тому що мені не дано повеління. Я сторож, що удержує тут винного; якщо не дістаю повеління, то і не відпускаю; молитва же була не для мене, а для присутніх невірних; не отримавши повеління, я не відпускаю винного; очікую голосу, щоб звільнити душу.
Ми наближаємося до найбільшого свята нашої віри – до Пасхи нашого Господа (до таємниці смерті-воскресення-вознесення-зіслання). Євангеліє Квітної неділі (Йо 12,1-18) починається немов зворотнім відліком – шість день перед Пасхою прибув Ісус…
Спільне воскресення перед Твоїми страстями запевняючи, з мертвих воздвигнув Ти Лазаря, Христе Боже; тим-то й ми, як отроки, знамена перемоги носячи, Тобі, Переможцеві смерти, воскликуємо: Осанна в вишніх, благословен, хто йде в ім’я Господнє, – співаємо у Лазареву суботу та Квітну неділю.
…Хабар губить серце (Екл. 7, 7).
Дорога в Христі українська молоде!
Квітна неділя є традиційною нагодою звернутися до вас окремим словом. Проте бажаю відразу вас запевнити, що ви завжди є в моєму серці та молитвах і під особливою опікою нашої Церкви, надто тепер, коли випробування, що їх зазнає наша країна вже понад два роки, вимагають від кожного з нас жертовності, відданості та віри.
Улюблена в Христі молоде! Щороку у Квітну неділю радію, що маю нагоду звернутися до вас із пастирським словом та разом із вами пережити Вхід Господній у Єрусалим – свято Господнього тріумфу, яке впроваджує нас у пасхальне таїнство страждання, смерті й воскресіння Христа, щоб уже через тиждень бути з Господом у Його вічній перемозі. Зізнаюся, що велику радість і натхнення черпаю від кожної зустрічі з вами як в Україні, так і на поселеннях.
Ось я, бо ти кликав мене.
1 Сам. 3, 5
Дорога в Христі молоде в Україні та на поселеннях!
Квітна неділя, день тріумфального в’їзду Христа в Єрусалим, традиційно для нашої Церкви є нагодою звернутися до вас з особливим привітом і молитвою. Цю можливість ціную дуже високо, бо відчуваю привілей і відповідальність промовляти до всієї нашої молоді – усіх соціальних груп, країн і культур, об’єднуючись із вами і творячи велику церковну родину.
