Божа справедливість

Nedila po RizdviУ неділю по Різдві Христовому читається Євангельський уривок про втечу Святої Родини до Єгипту та вбивство Вифлеємських отроків (Мт 2, 13-23). Євангеліє явно показує, що Бог, ставши людиною, не уникає переслідувань і людської несправедливості. Люди натомість доволі часто вимагають справедливості і готові за будь-який кошт її відстоювати, зокрема, коли цієї справедливості бракує у відношенні до них самих. Бог же ж не чинить миттєву справедливість, якою було би негайно позбавити життя Ірода за його посягання на Його життя, але віддається виснажливій втечі у чужину від Іродової злоби та несправедливості.

Бог не чинить миттєву справедливість і тоді, коли рука Ірода простягається на життя Вифлеємських хлопчиків, але приймає мучеництво перших провісників в підземних глибинах Його приходу на землю. Бог не чинить миттєву справедливість, але дає час несправедливому вернутися до справедливості. Господь водночас приймає мучеництво дітей, які не мали часу пожити у цім світі. Одного Він тримає при житті, даючи доволі часу, іншим же ж забирає і той малий час, що мають. Чому так? Можливо це несправедливо? Але чи може бути Бог несправедливим? Ніколи. Його справедливість однак не є нашою справедливістю: людською, логічною, вирахуваною. Його справедливістю є втікати від людини, яку Він сам створив, прийняти на себе гріхи людини, якими вона Його ображає, віддати за неї життя, хоча вона не здатна була зберегти єдиної заповіді заради Нього. Справедливо? Його справедливістю є взяти до себе малолітніх праведників і дати час на покаяння довголітнім неправедним. Його справедливістю є любов, а що може бути справедливішого за неї?

Марія Ярема


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії