Мій Христе, Світло світу, приходжу до Тебе у Твоїх Святих Тайнах, бажаючи не блукати в темряві, а мати світло життя. Приходжу до Тебе, бажаючи пити воду живу і не мучитися спрагою суєтності та марноти. Приходжу до тебе, щоб сповнитися Духом, від Отця через Тебе посланим діяти у Церкві. Приходжу до Тебе і не зостаюсь відкиненим. Хоч приходжу, бажаючи світла, а однак зваблений темрявою гріха. Хоч приступаю, бажаючи від Тебе напитись духовного питва, а однак узалежнений від джерел земної суєтності. І Ти, Христе, не відвертаєшся, а просвічуєш мою темряву і напоюєш моє нутро. Славлю Твою милість, подивляю її та дякую за неї.
Господи, нехай Дух Твій сповнить увесь дім, де перебуваю, тобто все моє життя, всі його дороги і помисли. Нехай Дух Твій мов вогонь спочиває на мені, запалюючи мене ревністю у любові та служінні. Нехай сповнює мене Дух Твій, щоб навчився я говорити іншими мовами, тими якими Він дає говорити: мовами любові, радості, миру, довготерпіння, лагідності, доброти, вірності, тихості, здержливості (пор. Гл 5, 22-23). Нерідко я говорю своєю звичною мовою, в якій не бракує ненависті, смутку, нетерпеливості, гніву, зла, невірності, гордості та нестриманості. Нехай, отже, Дух Твій, зійшовши на мене, навчить мене інших мов. Щоб ті, які мене слухають, чули возвіщення величних діл Твоїх, а не марноту пустослів’я і злослів’я. Нехай Дух Твій Святий виводить ріки води живої з мого нутра та дарує мені ласку завжди чути Тебе, що говориш так, як жоден чоловік ніколи не говорив. Нехай так буде, нехай так буде.
Марія Ярема
