Свята П’ятдесятниця. Діяння Святих Апостолів 2, 1-11
1. А як настав день П’ятдесятниці, всі вони були вкупі на тім самім місці. 2. Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. 3. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. 4. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. 5. А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом. 6. І як зчинився той шум, зійшлась велика юрба і хвилювалася, бо кожний чув, як вони говорили його мовою.
7. Здивовані й остовпілі, вони один до одного казали: «Хіба не галилеяни всі оці, що розмовляють? 8. Як же воно, що кожний з нас чує нашу рідну мову: 9. партяни, мідяни, еламії, і мешканці Месопотамії, Юдеї і Каппадокії, Понту й Азії, 10. Фригії і Памфілії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Кирени, римляни, що тут перебувають, 11. юдеї і прозеліти, крітяни й араби – ми чуємо їх, як вони нашими мовами проголошують величні діла Божі?»
У святу неділю П’ятдесятниці в першому читанні Божественної Літургії чуємо розповідь з книги Діянь про сходження Святого Духа на апостолів. Дух сходить на учнів Христа у вигляді вогненних язиків, тим самим сповнюючи пророцтво Йоана Предтечі про хрещення Духом і вогнем (пор. Мт 3, 11). Дух Святий не просто сходить на спільноту послідовників Христа в загальному, але спочиває на кожному членові цієї спільноти зокрема. Кожному Дух дає свої дарування та «мову», якою той має проголошувати іншим величні діла Божі. На кожному з учнів, зібраних у домі, отже, покладена була також окрема місія та відповідальність.
Всесвятий Дух, що від Отця через Сина ісходить, понині дається тим, які очікують Його зіслання. Зазвичай не сходить сьогодні Дух у вигляді буйного вітру та вогненних язиків, але спосіб Його сходження зовсім не свідчить про більшу чи меншу Його присутність. Зазвичай також нині ті, які отримали печать дару Святого Духа, не мають здатності, а радше не мають потреби говорити іншими людськими мовами, але це зовсім не свідчить про менші дарування Духа нині, ніж це було у знаменний день першої П’ятидесятниці по воскресенні Христа. Сьогодні, як і тоді, Дух спочиває на кожному християнину зокрема, що значить, що кожний зокрема покликаний звіщати величні діла Божі. Сьогодні, як і тоді, Всесвятий Дух промовляє, наставляє, звіщає, нагадує, пориває, наказує, забороняє, веде і т.д. Сьогодні, як і тоді, цілий світ очікує почути благовість від тих, на кому спочив Дух.
Змінилися обставини приходу Святого Духа, але не змінилася благодать. Змінився спосіб сходження, але не сила. Змінився «дім», де перебувають учні, і мови, якими промовляють народи, а й самі народи змінились, але не змінилася дія Духа.
Нехай кожний з нас незмінно дозволяє Святому Духові спочивати на нас та діяти у світі через нас. Нехай кожен збагне те життєве завдання, до якого кличе його Всесвятий Дух та до якого дає усі необхідні дари.
Марія Ярема
