Величає душа моя Господа

Bohorodytsia 1Величає душа моя Господа і возрадувався дух мій у Бозі, Спасі моїм (Лк 1, 46-47) – ці слова Богоматері завжди співаються як прокімен у святій Літургії Богородичних свят, окрім хіба свята Благовіщення. Це слова-відповідь Марії на привітання родички Єлисавети, коли та, сповнена Духом Святим, звернулась до молодої дівчини як до Божої Матері.

На похвалу і високе звернення Єлисавети Марія, отже, відповідає, що Її душа величає Господа, тобто Вона не хоче величати себе, а лише Бога. Вона радіє, але також лише у Бозі. Не чваниться тим, що Її вибрано стати Матір’ю Спасителя, але каже, що дух Її радіє у Ньому. Марія не наголошує на собі, але всеціло звертає погляд на Бога і Спаса. Вона цілком смиренна, хоча свідома своєї непересічної місії, бо ж сама каже: Віднині ублажать мене всі роди (Лк 1, 48), тобто назвуть блаженною, прославлять всі покоління людські з роду в рід.

Смирення Марії подивугідне і прекрасне, воно чинить, що Бог глядить на Неї та запрошує Її невимовно стати Його Матір’ю. Зглянувся на смирення раби своєї, – каже Марія. І справді, Бог може зглянутися лише на того, хто дозволяє Йому глядіти, а хто відкидає Бога, намагаючись самому на усе глядіти, щоб контролювати усе, щоб бути над усіма, не може возрадуватися у своєму Спасі. Богоматір навчає же нас правдивої і триваючої радості, яка можлива лише у Спасі і до якої веде лише смирення.

Марія Ярема


Надрукувати  

Більше матеріалів з архіву НовинСтатей та Життя парафії