Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Неділя 26-та по ЗСД

Nedila 26 po ZSD 2

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 302 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

IsusМій Боже і Учителю, приступаючи до Твоїх Святих Тайн, відчуваю Твою нестримно велику благість, бо усе, що маю, Ти дав мені, і життя вічне Ти дарував. Усе Тобою мені задарма дане, але якось бачу, що мною не зовсім прийняте. Що мені робити, щоб вічне життя, Тобою дароване, осягнути? Ти кажеш любити Тебе і ближніх, і мені видається, що я так і роблю, а життя вічного у собі все-таки не ношу. Я причащаюся цього життя, але не живу цією сопричасністю. 

Можливо, я просто не вмію любити? Можливо, я минаю тих, яких маю любити, і йду далі? Можливо я проходжу мимо тих, які є моїми ближніми? Можливо, я не хочу терпіти інших в любові? Або не стараюся зберігати єдність духа у зв’язку миру? Можливо я не поводжуся достойно покликання, яким мене покликано, – любити Тебе, мій Боже, і людей Твоїх? 

Мабуть так і є. Але найбільша моя трудність у тому, що я рідко сумніваюся щодо того, чи вмію любити. Мені зазвичай видається, що я вмію всіх любити. Я переконаний, що люблю Тебе, Боже, бо часто звертаюся до Тебе, часто приступаю до Твоєї трапези. Я переконаний і в тому, що люблю ближніх, бо не чиню їм зумисне зла, не вимислюю проти них підступів, а навіть стараюся прощати їм, коли чинять мені щось негоже. Я забуваю, що любов до Тебе полягає у тому, щоби віддати Тобі моє «все», а не просто моє «багато» чи моє «часто». Я забуваю, що любити Тебе можна лиш всім серцем, усією душею і всією силою, і всією думкою моєю. Я забуваю, що любов до Твоїх людей, а моїх ближніх, полягає у тому, щоби чинити милосердя, а не просто не чинити «злосердя». Я забуваю, що любов велить не просто не бути розбійником, але й не пройти мимо побитого розбійниками, не просто не завдати ран, а перев’язати рани, не просто не вкрасти чужі оливу, вино, скотину, майно, а віддати свої оливу, вино, скотину та майно на догоду іншим, не просто не зневажити, а доглянути зневаженого. Усе це я забуваю і продовжую думати, що вмію любити. А тоді дивуюся і питаю, як же осягнути те вічне життя, яке Ти мені подарував?

Мій Господи, мій Учителю, благаю Тебе даруй мені посильну благодать, щоб я міг поводитися достойно покликання, яким мене покликано, в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи ближніх в любові, усвідомлюючи, що маємо усі одного Бога і Отця усіх, що над усіма і через усіх, і в усіх. Навчи мене любити. Амінь.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia