Вознесення Господнє

Voznesinnia 4

Пасхальний період

Voskresinnia 1 - Копія

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Декада місійності 2020

Dekada misijnosti

Гості он-лайн

На сайті один гість та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Nedila sliporodzhenoho 3Здається, що ще буквально 50 років тому ми не мали великої можливості часто зустрічатися із людьми, життя яких обмежене вродженими чи набутими каліцтвами. Зараз же в багатьох місцях можна побачити облаштування, призначені спеціально для цих людей, турбота про яких є знаком зростання гуманності суспільства. Євангеліє наближає нам постать сліпородженого, тобто обмеженої людини, котра просто не могла повноцінно реалізуватися у житті з іншими (не могла самостійно пересуватися, бути незалежною, тощо). Сліпороджений є прикладом людини, котра в своєму житті вміє приймати допомогу, котра є смиренна та цінує добро інших людей.

До цього сліпородженого приходить Ісус Христос і зцілює його – дає йому дар зору, наголосимо, не повертає, а дає; чоловік починає бачити вперше. Варто зауважити, що це зцілення відбувається не просто на слово Ісуса Христа – Господь поручає сліпому вчинити щось і лише як результат цього послуху чоловік «повернувся зрячим»! Можна собі уявити, якою була реакція цього сліпця – йому відкриваються тепер сотні можливостей, він стає самостійним… Та він не слідує за цими емоціями, а повертається до людей (дуже дивно, але наступні рядки в Євангелії від Йоана є уривком, де найдовше відсутній Ісус Христос – Він немов зникає, і вся увага зосереджується на сліпому і його оточуючих).

Реакція оточуючих є різноманітна – радість, невіра, сумнів, навіть погрози. На перший погляд, така різноманітність здається дивною та проте, коли подивитися на нашу щоденність та на різноманітність реакцій людей на одну і ту саму подію, то стає зрозумілим, що таке є можливим. У цій всій різноманітності сліпороджений виявляє одну дуже позитивну рису – він залишається вірним тому дару, котрий отримав, він його не привласнює, але залишається вдячним за отримане (напевне, що відсутність цієї риси стала причиною погіршення відносин між багатьма людьми, навіть рідними, причиною віддалення багатьох людей від Бога, оскільки вони привласнили собі те, що не було їх, і що вони отримали).

Врешті прозрілий знову зустрічає Ісуса Христа: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?» Ісус же йому: «Ти бачив його; він – той, хто говорить з тобою». Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» – і поклонився Йому.

Завжди пам’ятаймо про величезну кількість дарів, котрі ми отримали від Бога, і ця пам’ять не дозволить нам від Нього віддалитися, а хвилини самотності та випробувань стануть для нас можливістю знову прийти до Господа і поклонитися Йому, тобто побачити в Ньому Бога.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia