Квітна неділя

Vjizd do Jerusalymu 1

Страсна седмиця

Strasnyy Tyzhden - Копія

Великий піст

Velykyy pist

Гості он-лайн

На сайті 183 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Zhinka hrishnytsiaСтихи: Жінка, помазавши Христове тіло миром,
           Передвіщає смирну і алое Никодима.

У Святу і Велику Середу божественні отці повеліли творити спомин про жінку-блудницю, яка незадовго до спасительних страждань помазала Господа миром. Для того встановлено здійснювати тепер її пам’ять, щоб, за словом Спасителя, всюди і всім було сповіщено про її ревний вчинок.

Коли Ісус увійшов до Єрусалиму і був у домі Симона прокаженого, до Нього підійшла жінка і вилила Йому на голову дорогоцінне миро.

Чим же спонукувана, вона (зважилася) прийти? Оскільки спостерігала Христове співстраждання і щедрість до всіх, особливо тепер, бачачи, що увійшов у дім прокаженого, якого Закон повелівав вважати нечистим і забороняв спілкування з ним, то подумала, що Христос так само зцілить її нечистоту душевну, як і проказу Симона. І ось, в той час, як Господь сидів при столі на вечері, жінка вилила на Його голову миро ціною приблизно в триста динаріїв, тобто шістдесят ассаріїв, десять пенязей або три срібняки. Учні, і насамперед Юда Іскаріот, докоряли їй, а Христос захистив, щоб не перешкоджали її благому наміру. Потім Він згадав про своє погребення, щоб відвернути Юду від зради, і сподобив жінку нагороди – тим, що всюди в світі буде проповідуватися цей добрий її вчинок.

Деякі думають, ніби у всіх євангелистів згадується одна і та ж жінка. Треба знати, що це не так. Тільки у трьох (євангелистів), як каже святий Йоан Золотоустий [1], йдеться про одну й ту ж жінку, яка так і називається блудницею, а в Йоана – уже не про неї, але про якусь іншу дивну жінку святого життя – про сестру Лазаря – Марію, яка, не будучи блудницею, була улюбленою Христом.

З них ця (остання) Марія за шість днів до Пасхи у своєму домі, що у Витанії, коли Господь сидів за столом на вечері, звершила помазання, виливаючи миро на пречисті Його ноги і витираючи їх волоссям своєї голови. Вона принесла (Йому) як Богові миро, куплене за велику ціну, бо добре знала, що і в жертвах приноситься Богу миро і священиків ним помазують (пор. Вих 30,25.30), та й Яків в давнину вилив олію на кам’яний пам’ятник, (посвятивши його) Богові (пор. Бут 28,18; 35,14). Принесла вона це відкрито в дар Учителю, як Богові, ще й за воскресення брата. Тому-то їй і не обіцяється нагорода, а й нарікав тоді тільки один Юда, оскільки був користолюбним.

Інша, дійсно блудниця, за два дні до Пасхи, коли Христос ще був у Витанії і сидів при столі на вечері в домі Симона прокаженого, вилила дорогоцінне миро Йому на голову, як оповідають святі Матей і Марко (Мт 26,6-13; Мр 14,3-9). На цю-то блудницю і учні обурювалися, бо вони постійно чули повчання Христа про ревність до милостині [2]; зате і нагорода їй дана – в прославленні її доброго діла по всьому світу.

Отже, деякі кажуть, ніби це одна і та ж жінка, а Золотоустий – що вказуються дві. Є ж деякі, що нараховують навіть трьох: двох вищезгаданих – (що помазали Христа) напередодні Його страждань, а третю – іншу, яка зробила це раніше за них, швидше за все першою, – десь посередині євангельської проповіді (Господа). То була блудниця і грішниця, яка виливши миро на ноги Христа в домі Симона, але не прокаженого, а фарисея, наодинці, без свідків, коли і спокушався (цим) один фарисей, і нагороду їй дарував Спаситель – прощення гріхів. Про неї тільки одну, (що з’явилася), як уже сказано, близько середини (благовістування Христового), згадує святий Лука у своєму Євангелії (Лк 7,36-50). І після розповіді про цю блудницю відразу додає наступне: По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже (Лк 8,1), звідки видно, що це було не під час (Його) страждань. Отже, (деякі) думають, судячи і по часі, і по тих, що приймали Його, та по місцю, і по особах, і по домах, також і по способі миропомазання, що жінок було три: дві – блудниці, а третя – сестра Лазаря, Марія, що славилася чистим житієм. І один був дім фарисея Симона, інший – Симона прокаженого у Витанії, і ще один – дім Марії і Марти, сестер Лазаря, теж у Витанії. Це можна вивести з того, що дві вечері приготували Христові, і обидві в Витанії: одну – за шість днів до Пасхи в домі Лазаря, коли сів з Ним і Лазар, як передає син громів (Йоан): Шість день перед Пасхою прибув Ісус у Витанію, де перебував Лазар, якого воскресив був з мертвих. Там, отже, справили йому вечерю, і Марта прислуговувала; а й Лазар був серед тих, які разом з ним посідали до столу. Марія ж узяла літру мира з щирого нарду, вельми дорогого, помазала ноги Ісуса й обтерла їх волоссям своїм (Йо 12,1-3). Іншу ж вечерю приготували Йому за два дні до Пасхи, коли Христос знаходився ще у Витанії, у домі Симона прокаженого, і прийшла до Нього блудниця, виливаючи (на Нього) дорогоцінне миро, як оповідає святий Матей: Ісус сказав до своїх учнів: Ви знаєте, що через два дні буде Пасха (Мт 26,1-2); і незабаром додає: І от коли Ісус був у Витанії в домі Симона прокаженого, підійшла до нього одна жінка з алябастровою плящиною, повною вельми дорогого мира, і вилляла його йому на голову, як він сидів при столі (Мт 26,6-7). Однозгідно з ним говорить і Марко: Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки. І як був Він у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли Він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову (Мр 14,1.3).

А незгідні (з цим) і які вважають, що ніби одна і та ж жінка помазала Господа миром та згадана у чотирьох євангелистів, і які думають також, що один і той же був Симон і фарисей, і прокажений, якого інші видають ще й за батька Лазаря з сестрами, Марією та Мартою; і що вечеря була одна і та ж, і один і той же дім його у Витанії, в якому і приготували вистелену світлицю і де була Тайна Вечеря, – неправильно думають. Тому що ці дві вечері для Христа відбувалися поза Єрусалимом, у Витанії, за шість і за два дні [як вже сказано] до старозавітної Пасхи, коли і жінки принесли Христові миро різним чином. Тайна ж Вечеря і встелена світлиця були приготовлені в самому Єрусалимі за один день до юдейської Пасхи і дня Страсти Христової; за словами одних, у домі незнайомого чоловіка, а інших – у домі друга і учня (Христового) Йоана, на святому Сіоні, де збиралися апостоли зі страху перед юдеями, де відбувся дотик Томи після Воскресення, зішестя Святого Духа в П’ятидесятницю, і звершилися деякі інші чуда і таїнства.

Мені ж здається вірогіднішою думка Золотоустого, що тут розрізняються дві жінки: одна, як сказано, (згадувана) у трьох євангелистів, – блудниця і грішниця, яка вилила миро на голову Христові; а інша, згадувана у Йоана, – Марія, сестра Лазаря, що принесла миро до Божественних ніг Христа і помазала їх. І (думаю), були різні вечері: інші – у Витанії та інша – Тайна. Це випливає також з того, що після історії з блудницею Спаситель послав учнів у місто приготувати Пасху, звелівши: Ідіть до такого ось одного в місто й скажіть йому: Учитель каже: у тебе споряджу Пасху з учнями моїми (Мт 26,18). І ще: і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води. І він вам покаже світлицю велику, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам. Учні пішли, прибули до міста і знайшли, як він сказав їм, та й приготували Пасху (пор. Мр 14,13.15.16; Лк 22,10.12.13), очевидно законну, що наближалася, яку (Господь), прийшовши, і звершив з учнями, як каже святий Золотоустий, а по тому була вечеря, тобто Тайна. Звершивши під час неї божественне умивання (ніг), Він, сівши знову до столу (див. Йо 13,2-12), превозніс і нашу Пасху – на одній трапезі (зі старозавітною), як каже Йоан Золотоустий, і це дійсно так.

Святий Йоан і Марко, божественні євангелисти, уточнюють і вид мира, називаючи його чистим (пістікон) і дорогоцінним (Йо 12,3; Мр 14,3). Чомусь вони дають йому найменування «пістікон», яке означає або «справжнє, непідробне, без домішок і те, яке є перевіреної чистоти», або, може бути, це назва якогось особливого, найкращого гатунку нарду [3]. Миро ж було також виготовлене з багатьох інших різних речовин, в основному зі смирни, благовонної кориці або ароматної тростини та (оливкової) олії (див. Вих 30,23-25). Марко ще додає, що жінка зі старанністю розбила посудину, тому що посудина була вузькогорлою, і іменують її алябастром. Це, як каже святий Епіфаній, – скляна посудина, виготовлена без ручки, звана також «вікією».

Христе Боже, помазаний духовним миром, звільни нас від пристрастей, що надходять, і помилуй нас, бо Ти єдин Свят і Чоловіколюбець. Амінь.

 

[1] На Мт бесіда 80.

[2] Чому і хотіли продати це миро за велику ціну та дати бідним (Мт 26,9).

[3] Індійська рослина, з якої приготовлялось миро (див. Мр 14,3; Йо 12,3).

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia