Неділя 18-та по ЗСД

Nedila 18 po ZSD 1

Неділя 19-та по ЗСД

Nedila 19 po ZSD 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 207 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

0 e352e 6fc50768 orig11 600x404Що віддамо Господеві за все, що нам дав? Задля нас явився Бог між людьми, задля зотлілого єства Слово стало тілом і поселилось між нами: для невдячних – доброчинець, полоненим – визволитель, а тим, що в темряві – сонце правди; на хресті – безстрасний, в аді – світло, у смерті – життя і воскресіння заради упалих. Закличмо до Нього: Боже наш, – слава Тобі! – так молимось у неділі сьомого гласу на Утрені (хвалитна стихира).

Слова цього піснеспіву наповнені розумінням великої благості Бога, Який долає безодню між собою та своїм творінням. Стихира вдало передає оцю бездонну відстань між Богом і людиною за допомогою протиставлень: Слово, Яким сотворений світ, і зотліле, тобто зіпсуте, єство людини, Доброчинець і невдячні, Визволитель і полонені, Сонце і ті, що перебувають в темряві. Неможливо, щоб щось зіпсуте, зруйноване – зотліле – раптом своєю силою відновилося. Бо якщо може відновитися, значить не є зотлілим. Якщо ж зотліле, то потребує, щоб хтось його відновив, той, хто має потугу таке зробити. Неможливо також, щоб невдячні були такими, тобто невдячними, якщо нема того, кому вони повинні бути вдячними. Якщо ніхто не є доброчинцем, то нікого не буде невдячного. Неможливо водночас, щоби полонені сподівались на визволителя, якщо ніхто не здатний їх визволити. І неможливо тим, які перебувають в темряві, самим мати у собі світло, бо інакше не могли би вони перебувати у темряві.

Для чого це все говориться? Для того, щоб унаочнити ту правду, що усе добре, що маємо, маємо від Бога; Він починає усяке добро, ми ж лише можемо відповідати на Його начала; самі ми, будучи зотлілими, невдячними, полоненими, що перебувають в темряві, не можемо дати собі раду зі своїм станом, але потребуємо Божих дій. Що віддамо Господеві за все, що нам дав? – запитуємо самих себе у літургійному тексті. Не можемо віддати нічого іншого, як тільки свої добрі відповіді на Божі добрі начала. Можемо дозволити Йому вчинити нас нетлінними, вдячними, визволеними і просвіченими.

Безодня між Богом і творінням у стихирі підкреслена також такими протиставленнями: хрест і безстрасність, ад і світло, смерть і життя та воскресіння. Хрест, тобто страждання, ад, тобто місце смерті, та сама смерть – ті речі, які жодним чином не стосуються абсолютного і незмінного Бога, зате стосуються якраз зотлілих, невдячних, полонених та непросвічених людей. Так як Бог сам починає усе, що благе, так і тут, щоб привести людей до спасіння від страждання, аду і смерті, мав стати начальником, тобто дати начало. І він став. Взяв на себе людське зотліле єство і дав йому начало спасіння через своє людське страждання на хресті, хоч як Бог залишався безстрасним, через сходження в темний ад, хоч як Бог залишався завжди живим і недоступним для темряви, через людську смерть, хоч як Бог залишався безсмертним. Христос дав начало спасіння, і це начало вже є повнотою, нам слід лише дати відповідь Начальнику, що чоловіколюбно здолав безодню між собою і нами.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia