Неділя 13-та по ЗСД

13 nedila1

Неділя 14-та по ЗСД

Nedila 14  po ZSD

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 256 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Xrystos z EvanglijemХристос, Спаситель наш, скасував наш смертний засуд, прибивши його до хреста, і викорінив владу смерти. Тому поклоняємось Його на третій день воскресінню, – співаємо у суботу ввечері напередодні неділі другого гласу. Ця стихира Вечірні висловлює суть християнської радості – спасіння у Христі через скасування Ним смертного засуду і викорінення влади смерті. Смертний засуд – вигнання людей з древнього раю після спожиття з дерева пізнання добра і зла, адже таке вигнання було рівнозначним смерті. Лише у раю було вічне життя – дерево життя, а неможливість його осягнути була, відповідно, перебуванням у смерті, у смертному засуді. Поняття «смертного засуду» вжите в піснеспіві наче реально існуючий документ, підписаний Богом, який Христос прибив до хреста, дозволивши разом з ним прибити своє тіло. Звичайно, це образна мова літургійного тексту, бо смертний засуд у цьому випадку не був якимось документом, який можна в буквальному сенсі прибити до місця страти, але зате в дуже буквальному розумінні було прибите тіло Христа до хреста і в дуже буквальному сенсі смертний засуд був скасований, бо ж знову став відкритим рай і знову з’явився доступ до дерева життя.

Прибивати смертний вирок до місця страти означало наче проголошувати причину страти злочинця. Натомість у випадку з Христом смертний засуд стосується не Його, а тих, які виконують страту, і тому причина страти по-людськи не зрозуміла. Чому Господь зазнав смерті, якщо засудженими на смерть були Його кати? І чому Він саме стратою свого людського єства скасовує смертний засуд, виданий Ним же? Зрозуміло, що без смертного засуду не було би смертної кари, а без смертної кари не було би пресвітлого воскресіння на третій день, яким ми спасенні, але незрозуміло, чому кара спіткала Невинного і не просто Невинного, а Того, Хто видав постанову про смертний засуд. Тут виявляється дуже предивний промисел нашого Бога: смертний засуд, виданий людині, не міг просто бути не виданим, бо свобода завжди пов’язана з відповідальністю і свобідний вибір зла завжди пов’язаний зі смертю, а ніколи з життям; відповідальність однак за свобідний людський вибір зла взяв на себе Бог замість людей, прийнявши на себе людські гріхи і прибивши їх у своєму тілі до хреста; таким чином був скасований Богом смертний засуд, виданий Ним же, і який не міг не бути виданий, та викорінена влада смерті, яка не могла не прийти з гріхом.

Літургійний текст закликає нас до прослави Бога, Який з великого чоловіколюб’я прийняв на себе смертний засуд, виданий людині, та знищив його і всю владу смерті своєю смертю на хресті. Поклоняємось Христовому на третій день воскресінню і незбагненному про нас промислу.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia