Під час співу тропарів і кондаків священик молиться тиху молитву, по закінченні якої вірні співають «Святий Боже» або, іншими словами, «Трисвяте». У тихій молитві, якої вірні чують лише останній виголос, священик мовить: Боже святий, що в святих перебуваєш, Тебе трисвятим голосом серафими оспівують, і херувими славословлять, і всі небесні сили Тобі поклоняються. Ти з небуття до буття привів усе, створив чоловіка на образ Твій і на подобу і всякими дарами його прикрасив. Ти даєш тому, хто просить, премудрість і розум і не погорджуєш грішником, а встановляєш покаяння на спасення. Ти сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, і в цю хвилину стати перед славою святого Твого жертовника і належне Тобі поклонення і славослов’я приносити. Сам, Владико, прийми і з уст нас, грішних, трисвяту пісню і посіти нас благостю Твоєю. Прости нам усяке прогрішення, вольне і невольне, освяти наші душі і тіла і дай нам побожно служити Тобі всі дні життя нашого, молитвами святої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі угодні були. Бо Ти святий єси, Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки віків.
Тиха молитва перед піснеспівом «Святий Боже» починається торжественним прославлянням величі Бога, Якому служать ангельські чини, ствердженням сили Його творчих рук, якими все постало з нічого, та захопленням Його милістю до кожної людини, яку Він обдарував образом і подобою, та зокрема до грішника, якого Бог обдарував можливістю покаяння. Ця перша частина молитви фактично майже суцільно укладена з різних уривків Старого Завіту, а саме з книги пророка Ісаї, Приповідок, Буття та 2 книги Хронік. Після урочистого початку молитви далі йдуть слова, які відображають зв’язок цієї молитви з Малим входом1. Оскільки колись Малий вхід був початком святої Літургії, тут священик благодарить Бога, що дозволив йому стати перед Його жертовником, тобто престолом: Ти [Боже] сподобив нас, смиренних і недостойних рабів Твоїх, і в цю хвилину стати перед славою святого Твого жертовника і належне Тобі поклонення і славослов’я приносити. Наступні ж слова молитви вказують на зв’язок Малого входу з піснеспівом «Святий Боже»; священик молиться, щоб Бог прийняв цей благальний піснеспів від нього самого, як і від зібраних людей, та був до всіх прихильний, прощаючи гріхи, освячуючи душі і тіла, даючи свою благодать для служіння Йому.
Завершується молитва перед Трисвятим, як звично, славослов’ям. Це славослов’я, яке священик промовляє вголос, починається твердженням Бо Ти святий єси, Боже наш, і це твердження органічно вводить вірних у піснеспів «Святий Боже», який зараз же наступає після кінцевого виголосу тихої молитви.
Підсумовуючи сказане вище, урочистий тон молитви, яку мовить священик перед піснеспівом «Святий Боже», пов’язаний з тим, що колись це була перша молитва священика після того, як він увійшов у святилище, адже Малий вхід, а не виголос «Благословенне Царство» був початком Літургії2.
1. Пор. о. Мелетій М. Соловій, Божественна Літургія. Історія – Розвиток – Пояснення, том XX. Рим 1964, с. 248.
2. Пор. о. Мелетій М. Соловій, Божественна Літургія. Історія – Розвиток – Пояснення, том XX. Рим 1964, с. 249.
Марія Ярема