Неділя 9-та по ЗСД

Nedila 9 po ZSD 1

Преображення ГНІХ

Preobrazhennia 3

Неділя 10-та по ЗСД

Bisnuvatyy 3

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 199 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Myronosytsi 5Чому змішуєте миро з сльозами, учениці? Камінь відвалився, гріб спорожнів! Бачите життям переможену тлінність, наочне свідчення печаті, глибоко заснулих сторожів ворожих і як смертне спасається Божим тілом, ад же ридає! Ідіть та радісно звістіть апостолам: Христос, переможець смерти, первісток з померлих, випередить вас у Галилеї! Такими словами молитви звертаємося до Мироносиць у третю неділю після Пасхи, що власне названа в пам’ять про цих святих жінок.

Стихира Вечірні прегарно описує смуток жінок, що поспішали до гробу Христа, кажучи, що вони змішували миро, яке несли у руках для помазання тіла Померлого, з рясними сльозами, що котилися по щоках. Таке миро, звісно, не ставало від цього менш дорогоцінним для Померлого, навпаки. Говорячи про смуток Мироносиць, у піснеспіві ми запитуємо водночас, чому вони ридають, адже нема причини для смутку: не потрібно відкочувати камінь – він сам відвалився; не потрібно входити у гріб, бо гріб уже не є гробом – він порожній; не потрібно сумувати над тлінністю тіла Улюбленого, бо життя, а не тлінність торкнуло Його тіло; не потрібно журитися печатями і сторожею, бо вони ані не стримують, ані не охороняють Його; не потрібно оплакувати ні Улюбленого, ні себе, бо відтепер усе спасається Його тілом; не потрібно жахатися аду, бо ад сам жахається і ридає. Тож яка причина для смутку? Яка причина для змішування солодко-пахучого мира з гіркими сльозами?

Нема більше причини для смутку. Вона була лише до раннього ранку неділі, але тепер настала радість. Незмірно великим був смуток, але радість ще більша, ще незмірніша. Інша стихира Вечірні каже, що жінки мироносиці рано-вранці, взявши пахощів, дійшли до Господнього гробу і знайшли те, чого не сподівалися. І справді, вони лише сподівалися ще бодай один-єдиний раз побачити Того, Кого дуже любили, навіть мертвого, навіть тлінного, навіть на мить, і це уже здавалось їм вершиною щастя. Лише побачити, лише попрощатися. А їм звіщається, що Він не мертвий і не тлінний, і завжди житиме, і що вони бачитимуть Його у Галилеї. Хіба можна було цього сподіватися?

Господь Ісус – Переможець смерті та Первісток померлих, навчає нас далі літургійний текст. На перший погляд може здатися, що між цими означеннями є суперечність. Бо якщо Переможець смерті, то як може бути першим серед мертвих? Господь є Усім. Він став померлим задля нас і названий Первістком мертвих. Первісток Він не тому, що першим серед усіх людей помер, ні. А тому, що Він має першенство по статусу, Він Первісток не по часу, а по гідності. Водночас Він же є Первісток живучих людей і Первісток воскреслих. Він у всьому як Людина має першенство. Хоч недовго був померлим, бо на третій день став Переможцем смерті, але назавжди став першим серед померлих.

Неділя Мироносиць у літургійних текстах закликає нас, отже, радіти Переможцем смерті та проповідувати Первістка померлих, живучих та воскреслих, позбувшись причин для смутку. Бо їх і немає. Нічого немає достатнього для смутку, якщо Улюблений воскрес.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia