День Незалежності

Den Nezalezhnosti

Преображення ГНІХ

Preobrazhennia 3

Неділя 10-та по ЗСД

Bisnuvatyy 3

Неділя 11-та по ЗСД

Nedila 11 po ZSD 3

Гості он-лайн

На сайті 173 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

sochestya vo ad 1 1У Пасхальній Утрені знаходимо безліч високо-поетичних, а водночас глибоко-богословських висловів. Одним з них є наступний: «Ставши людиною, терпить, як смертний, і стражданням зодягає смертне красою нетління, єдиний благословенний Отців Бог і препрославлений». Мою найбільшу увагу у цьому вислові тримають слова «стражданням зодягає смертне красою нетління». Що таке «смертне»? – Ми, люди. Що таке «нетління»? – Вічне життя, тобто життя, яке ніколи не псується, не руйнується, не тліє. Чи красиве нетління? – Так, тому і сказано «красою нетління». Бо ж зрозуміло, що нетління, як заперечення зіпсуття, красиве, а всяке зіпсуття потворне. А чи красиве страждання? – На перший погляд, ні. Бо ж страждання виглядає власне зіпсуттям, таким собі тлінням, руйнацією сил людини.

І справді, якщо завдати тілу людини страждань, а тим паче великих страждань, воно зазнає зіпсуття. Але чи зазнає ціла людина такого зіпсуття? Не обов’язково. А може і навпаки. Тому, хто страждає тілом, є легше удосконалюватися духом. Бо ж дух стражденної людини гартується в здатності «не ходити за тілом», за висловом апостола Павла. Іншими словами, людина, яка страждає, здатна легше відмовитись від житейських пристрастей, прив’язаностей, невпорядкованих і надмірних бажань. Так, звісно, людина може і інакше використовувати своє страждання: може озлоблюватися, нарікати, гніватися, мститися. Тоді дух не удосконалюється, а руйнується, тобто тліє. Отже, страждання може нести з собою для людського духа як красу нетління, так і потворність тління, але усе залежатиме від вибору страждаючого. А страждаючими є усі ми. Щоденно. В різній мірі.

Повертаючись до Пасхи Христа, бачимо, що Він «стражданням зодягає смертне красою нетління». Своїми стражданнями, які дуже нещадно руйнували (приводили у тління) Його тіло, Господь одягнув нас, тлінних гріхом, у красу нетління. Найлютіші страждання не здатні були привести тіло Христа у цілковите зітління, бо Він встав із гробу на третій день, ані не здатні були тим паче зруйнувати Його душу і дух, якими Він, навпаки, зруйнував ад – царство тління. Із цього можемо повчитися животворності і таїнственності страждань, належно прийнятих. Страждання повинне зодягати нас у красу, а не в потворність. Страждання Христа дарувало нам життя вічне. Наше ж страждання покликане допомогти нам увійти у посідання цього величезного дару. Стражданням зодягається смертне красою нетління. Христом і у Христі.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia