Вознесення Господнє

Voznesinnia 4

Декада місійності 2020

Dekada misijnosti

Отців І Вселен. Собору

Nedila Nikejskyx Otsiv 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 288 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

044Премудрости наставнику, розуму подателю, немудрих учителю і нищих захиснику, утверди, врозуми серце моє, Владико. Ти дай мені слово, Отче Слово, бо оце устам моїм не забороню, щоб звали Тобі: Милостивий, помилуй мене, падшого. Такими словами молимося у Сиропусну неділю, яка вводить нас у святу Чотиридесятницю. Слова ці звернені до Христа Спасителя – Він бо є Наставник (Учитель) правдивої мудрости, не людської, але вишньої, яку звемо премудрістю, тобто найбільшою мудрістю; Він є водночас Податель розуму або ж второпності – життєвої мудрости; Христос – Наставник для немудрих і Захисник нищих, тобто наш Наставник і Захисник – ми ж бо немудрі і нищі. Немудрі через те, що часто грішимо, і нищі через те, що часто окрадені хитрістю древнього змія. Господь, отже, є Учителем вічної премудрости і Подателем життєвої мудрости. І щедро вділяє знання мудрости тим, які її шукають.

У цю неділю ми просимо Господа, щоби утвердив і врозумив наші серця – бо ж серця наші хиткі, непостійні у доброму та невторопні у задумах. Ми просимо Христа – Слово Отця – щоби Він дав нам слово, тобто мудрість слова: мудрість молитися, промовляти, розмовляти, свідчити словом.

Чому саме у цю неділю звертаємося до Христа такими словами? Бо Сиропусна неділя спогадує нам вигнання прародичів з раю. Ці слова наче відображають взивання Адама і Єви до Бога після того, як вони згрішили. Адже згрішивши, стали вони немудрими і нищими та в жалі потребували звернутися до Наставника і Подателя розуму, щоби утвердив серця їх і врозумив. Ми ж, часто грішивши, невпинно покликані взивати разом з Адамом та Євою: Милостивий, помилуй нас, падших! Натомість нерідко нам бракує мудрости бодай звернутися до Бога як до Наставника і Подателя. Найперше подекуди нам бракує мудрости побачити власну немудрість та духовне вбожество. А подекуди, навіть відчуваючи оцю немудрість та вбожество, нам бракує второпності взивати про порятунок до Бога. Якось вважаємо себе наче самодостатніми чи волаємо про допомогу до людей, нехтуючи Єдиним, Хто володіє премудрістю.

Тож не забороняймо нашим устам волати до Бога і взиваймо у цю неділю, у цьому пості, у цьому житті: Премудрости наставнику, розуму подателю, немудрих учителю і нищих захиснику, утверди, врозуми серце моє, Владико. Ти дай мені слово, Отче Слово, бо оце устам моїм не забороню, щоб звали Тобі: Милостивий, помилуй мене, падшого.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia