Вознесення Господнє

Voznesinnia 4

Пасхальний період

Voskresinnia 1 - Копія

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Декада місійності 2020

Dekada misijnosti

Гості он-лайн

На сайті 477 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Sviate Pysmo 1Неділя сліпородженого. Діяння Святих Апостолів 16, 16-34

16. Іншим разом, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток. 17. Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди – слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!» 18. Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім’ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.

19. Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади. 20. Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї. 21. Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати». 22. І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками; 23. завдавши їм чимало ран, кинули у в’язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх. 24. Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в’язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди. 25. Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в’язні слухали їх. 26. Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в’язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв’язалися. 27. Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи, що в’язні повтікали. 28. Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!» 29. І, попросивши світла, тюремник ускочив до в’язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі; 30. а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?» 31. Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім». 32. І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі. 33. А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми. 34. Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.

У шосту неділю після святої Пасхи, Неділю Сліпородженого, з книги Діянь Апостолів чуємо про проповідь та згодом ув’язнення апостолів у місті Филиппи, столиці римської частини Македонії (пор. Дії 16, 12). У тому місті апостолів висікли різками та ув’язнили з того приводу, що вони зчиняють колотнечу у народі. Безпосередньою ж причиною стало вигнання духа віщуна з однієї служниці. Цікавим є те, що нечистий дух говорив людям через цю жінку, щоб вони слухали апостолів, бо ті звіщають путь спасіння. Отже, те, що говорив нечистий дух, було добрим і слушним у цьому випадку. А все ж апостол Павло виганяє духа із жінки. І дух, який начебто «проповідував» Христа, втікає від Його святого Імені. Таким чином бачимо, що і нечистий дух може промовляти добрі слова, але залишається нечистим духом і мусить бути вигнаним з людського єства. 

Іншим цікавим фактом з даної історії Діянь є те, що тюремник, який пильно стеріг в’язнів та, думаючи, що не зумів їх встерегти, хотів себе вбити, раптом цілковито втрачає пильність щодо в’язнів і випускає їх поза тюремну кімнату. Що ж стало причиною такої зміни поведінки? Лише те, що тюремник по-справжньому побачив поставу апостолів. Вони, які могли втекти, не зробили цього. Вони, які могли дозволити тюремникові закінчити життя самогубством, відкликнули його від цього. Вони постали перед тюремником зовсім іншими, ніж звичайні люди. Не ненависниками, не мстивими, не злочинцями, але сповненими любові до ворогів. І тут тюремник збагнув, що ці люди справді звіщають путь спасіння. І увірував, і охристився. І якщо ще зовсім недавно тюремник радше бажав забрати собі життя, аніж бачити, що в’язні утекли, то тепер приводить їх у свій дім, не клопочучись тим, що можуть втекти, чи тим, як він мав би це пояснити воєводам міста, які наказали йому пильно стерегти апостолів. Він зовсім не клопочеться тим, що донедавна було для нього важливішим за власне життя.

З читань книги Діянь у Неділю Сліпородженого бачимо, отже, з однієї сторони, що під гарним виглядом може критися нечистий дух, а з іншої, що під виглядом заколотників і злочинців можуть критися слуги Бога Всевишнього. Як відрізнити слуг нечистого і слуг Божих? Каже Господь Ісус, що по плодах їхніх впізнаємо їх (пор. Мт 7, 16). Дух віщуна, який промовляв через служницю правдиві речі, насправді набридав апостолові Павлові. Натомість апостоли, перебуваючи у в’язниці, показали себе вірними тюремникові, хоч їх і несправедливо вкинули до тюрми. Не все, отже, що на вигляд є добре, є таким, і навпаки. Важливо не бути сліпими духовно, як євангельський сліпороджений був фізично. Важливо вміти розрізняти духів і не всякому духові вірити (пор. 1 Йо 4, 1). Кожен дух, що не визнає Ісуса, – той не від Бога, але антихриста, про якого ви чували, що він прийде, та й тепер уже у світі, – говориться у Першому посланні апостола Йоана (4, 3). Визнавати ж Ісуса означає визнавати також Його Наречену – Церкву. Водночас визнавати означає не лише словами щось істинно стверджувати, як ото нечистий дух істинно стверджував про апостолів, але істинно визнавати Христа своїми вчинками, тобто плодами життя.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia