Вознесення Господнє

Voznesinnia 4

Декада місійності 2020

Dekada misijnosti

Отців І Вселен. Собору

Nedila Nikejskyx Otsiv 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 123 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Sviate Pysmo 1Неділя сиропусна, прощення. Послання Апостола Павла до Римлян 13, 11-14,4

11. Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували. 12. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла. 13. Як день, – поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах; 14. але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей.

1. Слабкого в вірі приймайте, не вступаючи з ним у суперечки. 2. Один вірить, що можна все їсти, а слабкий (у вірі) їсть городину. 3. Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв. 4. Ти хто такий, що чужого слугу судиш? Своєму господареві стоїть він або падає; а стоятиме, бо Господь має силу втримати його.

У Неділю Сиропусну, яка безпосередньо передує Великому посту, чуємо у першому читанні Святої Літургії настанови Апостола Павла щодо належної постави християнина. Апостол найперше закликає християн прокинутися, тобто не перебувати у млявості та непевності, але жити своєю вірою, осягаючи спасіння, яке стає ближчим з кожним днем, адже з кожним днем стаємося ближчі до зустрічі з Господом у вічності та з кожним днем ми повинні зростати у Христі. Ніч невірства проминула, каже Св. Павло, а день віри наблизився. Удень, коли є світло сонця, неможливо чинити те, що чиниться вночі, яка мороком покриває всяке гріховне безумство. Тому, якщо ми перебуваємо у вірі, тобто у світлі дня, то й вчинки наші повинні бути відповідними до віри. Ненажерство та пияцтво, перелюб та розпуста, сварня та заздрощі є ділами ночі, тобто ділами невірних. Християни ж натомість, зберігаючи правдиву віру, не можуть чинити те саме, що й невірні. Бо ж тоді виходить, що віра ніяким чином не освітлює їх життя і діяння, а отже чим відрізняється від невіри? Але насправді віра – це правдиве світло, адже вірою є зодягнення у Христа, тобто життя у Христі. Життя людини у Христі неодмінно виявляється в її способі діяння: така людина не догоджує своїм тілесним похотям, не потурає марним бажанням та самолюбству, але прагне всеціло своєю поведінкою та мисленням наслідувати Христа.

Далі Св. Апостол просить вірних не сперечатися з слабкими у вірі, тобто з тими, які ще не утверджені в житті у Христі. Слабкі вірять, що їжа їх сквернить (див. коментар попередньої неділі), хоча насправді так не є. Попри неправильність такого мислення Апостол наказує не гордувати слабкими, а допомагати їм зростати у вірі. З іншої сторони, каже слабким не осуджувати тих, що сильніші у вірі, ніж вони самі. Взагалі Св. Павло явно забороняє християнам осуджувати один одного, адже каже він, що самовільно судимо тих, що підпадають під суд єдиного лише Бога. Якщо ж судимо ми замість Бога, то виходить так, що ставимо себе на місце Бога, посягаючи на Його право. Якщо інший грішить, то грішить проти Бога. Якщо зростає в чеснотах, то зростає для Бога. Один Бог може судити того, хто до Нього чи проти Нього звертає своє життя. А того, кого ми судимо, каже Апостол, Бог підтримає нам на свідчення неправдивості нашого суду. На себе самого треба вважати, себе судити, щоби стояти у вірі, а не падати. Слабких у вірі треба приймати, а не судити. Щоб зрештою не вийшло так, що ми судимо сильніших у вірі, ніж ми самі.

З читання Апостола Сиропусної Неділі може скластися хибне враження, що піст, у який входимо, не має жодного значення щодо стримання у їжі, але містить лише духовний смисл. Адже сильні у вірі все їдять і знають, що ніщо зовнішнє їх не сквернить, і дякують Богові за усяку їжу. Воно так. Але стримання у їжі у періоди постів є обов’язковим. Не тому, що їжа нас сквернить, як у це вірили деякі слабкі у вірі з-поміж ранніх християн, але тому, що стримуючись у їжі, вчимо самі себе панувати над власними тілесними похотями і ходити за духом, а не за тілом (пор. Рм 8,4-5). Неможливо навчитися самообладання, якщо не можемо тимчасово стриматися від споживання певних страв. Як же ж тоді зможемо стриматися назавжди від гріхів? Смисл посту набагато глибший, ніж просто стримування у їжі та забавах, але без цього стримування ми ніколи не осягнемо глибинного смислу посту. Поза тим залишається обов’язковою до виконання постанова Св. Павла: Хто їсть, хай тим, що не їсть, не гордує; а хто не їсть, хай того, що їсть, не судить, бо Бог його прийняв.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia