Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Неділя 26-та по ЗСД

Nedila 26 po ZSD 2

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті один гість та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Sviate Pysmo 1Неділя 25-та по Зісланні Святого Духа. Послання Апостола Павла до Ефесян 4,1-6

1. Отож, благаю вас я, Господній в’язень, поводитися достойно покликання, яким вас візвано, 2. в повноті покори й лагідности, з довготерпеливістю, терплячи один одного в любові, 3. стараючися зберігати єдність духа зв’язком миру. 4. Одне бо тіло, один дух, а й в одній надії вашого покликання, яким ви були візвані. 5. Один Господь, одна віра, одне хрищення. 6. Один Бог і Отець усіх, що над усіма й через усіх і в усіх.

У читанні Апостола двадцять п’ятої неділі по Зісланні Святого Духа чуємо заклик жити достойно свого покликання. Апостол Павло, пишучи ефесянам, як потрібно поводитися відповідно до покликання, сам є для них прикладом, адже за віру в Христа, до якої Бог його покликав, він терпить ув’язнення, і саме це ув’язнення є поведінкою достойною покликання. Так і кожен християнин повинен жити достойно свого покликання: вірити в Христа.

Апостол далі пояснює, яка поведінка є достойною такого високого покликання: бути покірним, лагідним і довготерпеливим, зберігати єдність і мир, віру і надію. До такого життя покликані усі, які увірували в Христа, бо усі вони творять Містичне Тіло Христа – Церкву, усі мають один дух – усиновлення, усі мають одну надію покликання – Богоуподібнення і Царство слави. Усі мають одного Господа, зберігають одну віру, одним хрещенням охрещені, одного Отця діти, Який як Бог є над усіма своїми творіннями, але водночас діє через усе своє творіння, оживляючи його, і Який є в усіх, які Його шукають і приймають чистим серцем.

Заклик Апостола Павла жити достойно покликання, яким Бог візвав кожного з нас, повинен постійно супроводжувати усі наші міркування і вчинки. Бог дарував нам надзвичайну і надмірно обильну благодать – бути Його образом, Його дитиною, Його спадкоємцем, Його возлюбленим. Таке надзвичайне покликання вимагає надзвичайної відповіді, а саме справді жити і діяти у світі як образ Бога, Його дитина, спадкоємець і возлюблений. Таке життя означає вміти упокоритися перед іншим, вміти лагідно відповідати на нелагідність, вміти довго і щиро терпіти іншим, вміти прощати завдані образи, вміти любити тих, які спричиняють терпіння, вміти зберігати з такими єдність духа і нести їм мир. Таке життя буде достойним покликання. Звісно, воно не буде легким, а вимагатиме постійної самопожертви і зречення себе. Але і Бог нелегким способом усиновив нас собі та вчинив своїми возлюбленими спадкоємцями. Покликання, яким Бог нас візвав, насправді гідне наших великих зусиль. Гідне того, щоб ми усім своїм єством старалися жити цим покликанням. Бог, Який віддав за нас життя, щоби покликати своїм святим візванням, достойний того, щоб ми у своєму житті робили великі зусилля для того, щоб відповісти достойно на Його покликання. Не просто зусилля, але великі зусилля. І не просто великі, а найбільші.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia