Неділя 22-га по ЗСД

Nedila 22 po ZSD

Св. Архистра. Михаїла

arhystratyg myhajil

Неділя 23-тя по ЗСД

Nedila 23 po ZSD 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Гості он-лайн

На сайті один гість та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Sviate Pysmo 1Неділя 21-ша по Зісланні Святого Духа. Послання Апостола Павла до Галатів 2,16-20

16. А довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, а через віру в Ісуса Христа, ми й увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону; бо ніхто не оправдається ділами закону. 17. Коли ж, шукаючи оправдання у Христі, виявилося, що й ми самі грішники, – то невже Христос – служитель гріха? Жадним робом! 18. Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував був, то я себе самого оголошую переступником. 19. Я бо через закон для закону вмер, щоб для Бога жити: я – розп’ятий з Христом. 20. Живу вже не я, а живе Христос у мені. А що живу тепер у тілі, то живу вірою в Божого Сина, який полюбив мене й видав себе за мене.

У першому читанні Святої Літургії двадцять першої неділі по Зісланні Святого Духа чуємо ствердження Апостола Павла про те, що людина оправдується, тобто спасається, вірою, а не дотримуванням заповідей. Що це значить? Невже не потрібно дотримуватися заповідей Божих? Невже, щоб спастися, вистачає лише віри? Так. Але віри в правдивому значенні того слова. Правдива віра завжди включає в себе волю та прагнення дотримуватися усіх заповідей бездоганно і то не для того, щоб оправдатися перед Богом дотримуванням Його закону, а тому що віра сама із себе спонукає дотримуватися заповітів Господніх. Якщо віра правдива, то й життя віруючого буде у правді. Якщо віра – основа, то дотримування заповідей – будівля на цій основі.

Ніхто не оправдається ділами закону, – каже Апостол. Тобто ніхто не зможе виправдати себе перед Богом тим, що дотримував усі заповіді бездоганно. Бо кожен в більшій чи меншій мірі, свідомо чи несвідомо, постійно чи періодично порушує ту чи іншу заповідь. Іншими словами, якщо Бог бажав би нас судити за дотримування заповідей, ніхто із нас не вийшов би незасудженим. Це не значить звісно, що непотрібно усім своїм єством намагатися досконало виконувати заповіді. Потрібно, бо у виконанні заповідей міститься любов до Бога. Але оправдання, тобто спасіння, ми осягаємо не через дотримування заповідей, бо в такому разі ніхто з нас би не осягнув його, а через віру, яка сама в собі уже криє необхідність дотримуватися заповідей. Віра є більшою, ніж виконання закону. Бо є такі, які виконують закон, але не мають правдивої віри в Бога (згадаймо старозавітних та новозавітних фарисеїв), але нема таких, які правдиво вірять і не виконують закон. Неможливо мати віру в Христа і недбало ставитися до Його заповідей. 

Віруючи у Христа, ми все ж є грішниками, каже Апостол. Але не віра в Христа є причиною нашого гріха, адже тоді виходить, що Христос – служитель гріха. А так не є. Це ми самі є переступниками нашої віри, коли переступаємо заповіді. 

Я розп’ятий з Христом; живу не я, але Христос у мені, – каже Св. Апостол. Його віра дозволяє йому це сказати. Настільки міцно вона єднає його з Христом.

Якщо Христос житиме у нас, не зможемо легковажити заповідями. Якщо з’єднаємося з Ним у Його розп’ятті, знайдемо спасіння у воскресінні з Ним. Якщо матимемо віру в Сина Божого, то зможемо жити нею у радості і оправдатись у вічності.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia