Неділя 22-га по ЗСД

Nedila 22 po ZSD

Св. Архистра. Михаїла

arhystratyg myhajil

Неділя 23-тя по ЗСД

Nedila 23 po ZSD 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Гості он-лайн

На сайті 229 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Sviate Pysmo 1Неділя 5-та по Зісланні Святого Духа. Послання Апостола Павла до Римлян 10,1-10

1. Брати, бажання мого серця і моя молитва до Бога за них, щоб вони спаслися. 2. Я бо їм свідчу, що вони мають ревність Божу, та вона не розумна. 3. Не розуміючи Божої справедливости й шукаючи установити свою власну, вони не покорилися справедливості Божій. 4. Бо мета закону – Христос, на оправдання кожного, хто вірує. 5. Мойсей про праведність, що від закону, пише: «Той, хто його виконує, буде ним жити».

6. А справедливість, що від віри, так говорить: «Не кажи у твоїм серці: Хто зійде на небо?» – тобто: Христа звести додолу; 7. або: «Хто зійде в безодню?» – тобто: щоб вивести Христа з мертвих. 8. Що, отже, вона каже? «Близько тебе слово: в твоїх устах і в твоїм серці», тобто, слово віри, що його проповідуємо. 9. Бо коли ти твоїми устами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у твоїм серці, що Бог воскресив його з мертвих, то спасешся, 10. бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння.

У читанні Апостола п’ятої неділі по Зісланні Святого Духа чуємо, що Апостол Павло найперше говорить, що бажає спасіння Ізраїлеві, який відкинув Христа. Цікаво, що Апостол стверджує нерозумність ревності ізраїльтян. Не стверджує нещирість чи поверховість цієї ревності, але саме її нерозумність. Чому вона нерозумна? Бо основується не на Божій, а на власній справедливості, тобто не на Божому, а на власному розумінні спасіння, віри, заповідей. Апостол роз’яснює, що справедливістю Божою є повірити в Христа, а людською справедливістю ізраїльтян є очікувати спасіння від виконання діл закону, тобто від виконання заповідей. Щоб показати різницю між Божою і людською справедливістю, Апостол Павло протиставляє закон і віру. Найвищою праведністю закону є жити ним, тобто жити постійним намаганням дотримувати закон. Праведністю віри є жити нею, яка не є чимось віддаленим, як далеким є ідеальне дотримування закону, але яка є в устах і в серці, яка є близько. Віра не повинна шукати Бога на недосяжному небі і намагатися звести Його додолу чи у безоднях землі і намагатися вивести Його на поверхню. Віра таїть Бога у серці, десь дуже-дуже близько.

Віра у Христа, в Його воскресення повинна живити серце християнина, тоді він дотримуватиметься і заповідей, тобто закону. Самі ж заповіді не мають тієї живильної сили, яка веде до віри. Тому віра первинна. Якщо ж ця віра правдива, вона не лише міститиметься в серці, але й перебуватиме на устах віруючого. Замало є вірувати у серці. Потрібно нести віру на устах, не боячись визнавати її попри всі обставини і небезпеки життя. У ній оправдання і спасіння, у ній дотримування заповідей, у ній справедливість Божа.

Ми доволі часто, як і ізраїльтяни, намагаємося встановити власну справедливість, а не дотримуватися Божої. Ми доволі часто вважаємо, що знаємо краще, ніж Церква, через яку діє Бог. Нерідко думаємо, що краще, ніж Церква розуміємо Святе Письмо і Таїнства. Краще вміємо молитися, ніж приписує Церква (згадаймо хоча би суперечки про поставу під час Причастя). Чи не боїмося помилитися? Чи часом не вибираємо ми власну праведність, відкинувши ту, що від віри? Чи наша ревність є розумною чи нерозумною? Якщо наша ревність є щирою і глибокою, то мусить бути також і розумною. І якщо наша справедливість та праведність є справедливістю і праведністю, то мусить бути не власною, а Божою.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia