Неділя 8-ма по ЗСД

Nedila 8 po ZSD 3

Святого Володимира

Volodymyr Velykyy 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Вхід

Гості он-лайн

На сайті 177 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

voskresinnia XrystosCтихи: В ад самотньо зійшовши з силою його поборотися, 
          З великою добиччю вийшов з аду Христос.

У Святу і Велику Неділю Пасхи святкуємо самé живоносне воскресення Господа і Бога, і Спаса нашого Ісуса Христа.

Нинішнє свято ми іменуємо Пасхою, що в перекладі з єврейської означає «перехід». Бо це день, коли Бог на початку світ з небуття привів. У цей день Він і ізраїльський народ, через Червоне море провівши, з рук фараона викрав. Того ж дня, з небес зійшовши, вселився Він і в утробу Діви. І нині, вирвавши з адових глибин все людське єство, звів його на небеса і утвердив у первоначальній гідності нетління.

Однак Христос, зійшовши в ад, не всіх воскресив, але тих, які обрали увірувати в Нього; звільнив Він і душі святих, що від віку насильно утримувалися в аді, і всім на небеса сходження дарував. Тим- то в преобильності веселощів і святкуємо ми з великою світлістю Його воскресення, являючи радість, якою по милосердю Божому збагатилося наше єство. Рівним чином і вітання вживаємо, властиве святу, на власні очі являючи цим припинення ворожнечі і з’єднання наше з Богом і ангелами.

Воскресення же Господнє сталося так. Коли воїни стерегли гріб, близько півночі стався землетрус, бо ангел, що з неба зійшов, відвалив камінь від входу до гробу. Сторожі, бачачи, що сталося, тікають і тому після суботи, тобто до середини ночі її, відкривається доступ туди для жінок. І перше за всіх дізнається про воскресення Матір Божа, що сиділа з Магдалиною проти гробу, як і Матей-євангелист говорить (пор. Мт 27,61). Але щоб не піддавалося воно сумніву через Ісусову спорідненість з Матір’ю Його, то і сказано у євангелистів: З’явився найперше Марії Магдалині (Мр 16,9). Вона ж і ангела на камені побачила, а наклонившись над гробом, розгледіла і тих, що знаходилися всередині. Ці-то і сповіщають їй Воскресення Господнє. Адже Він воскрес, Його нема тут, – кажуть вони: Поглянь на місце, де Його поклали (пор. Мт 28,9). Чуючи це, Магдалина біжить до Петра і Йоана, найревніших учнів, і благовістить їм Воскресення. Коли ж поверталася з іншою Марією, зустрівся їм Христос, Який сказав: Радуйтеся! (Мт 28,9) Бо належало, щоби рід, який перший почув: В болях будеш народжувати дітей (Бут 3,16), перший і радість прийняв. Жони ж, захоплені любов’ю, приступають і торкаються пречистих Його стіп з бажанням ще вірніше пізнати. Апостоли між тим опиняються на місці поховання, і Йоан, заглянувши в гробницю, відходить, Петро ж входить всередину і ретельно все оглядає, торкаючись похоронних полотен і пов’язки з голови.

А під ранок Магдалина знову прийшла до гробу з іншими жінками, щоб ще міцніше переконатися в тому, що бачила, і зупинившись біля нього зовні, плаче. Коли ж нахиляється, то бачить всередині двох ангелів, осяяних світлом і воскликаючих, немов забороняючи їй ридати: Жінко, чого плачеш, кого шукаєш? (пор. Йо 20,13-15) Ви шукаєте Ісуса Назарянина, розп’ятого. Він воскрес, його нема тут (Мр 16,6). І зараз встають ангели, охоплені страхом при вигляді воскреслого Господа. Тому обертається і вона та бачить Христа, Який стоїть, але вважаючи, що це садівник (бо гробниця знаходилась в саду), каже: Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, – а я заберу його (Йо 20,15). Спаситель же, зробивши знак ангелам, звертається до Магдалини: Маріє! (Йо 20,16). Чуючи солодкий і звичний голос Христа, вона захотіла доторкнутись Його. Він же сказав: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого (Йо 20,17), як ти сама помишляєш, як і раніше вважаючи, що я тільки Людина; але йди до братів моїх та скажи їм все, що бачила і чула». Магдалина так і поступає. На світанку знову приходить вона з іншими до гробу; ті ж, хто були з Йоанною і Саломією, прийшли зі сходом сонця. Простіше ж сказати, жінки приходили на гріб неодноразово і серед них була також Богородиця. Втім, залишається невідомим, в котрій годині воскрес Господь: одні кажуть, що в час першого співу півнів, інші – коли трапився землетрус, треті ще інакше.

Отже, коли все це сталося, деякі з вартою, прийшовши до первосвящеників, повідомили про те, що трапилося. Ті ж, зустрівши їх грошима, умовляють оголосити, ніби учні Ісусові вкрали Його, прийшовши вночі. Увечері того ж дня, коли учні зібралися разом і двері зі страху перед юдеями були міцно замкнені, входить до них Христос (бо Він був у нетлінному тілі), і благовістить звичне: «Мир!» Ті ж, побачивши Його, вельми зраділи і через подув прийняли від Нього ще досконаліше дію Всесвятого Духа (див. Йо 20,19-23).

А те, чому Воскресення Господа триденне, належить розуміти так. Вечір четверга і день п’ятниці (бо євреї подібним чином вимірюють добу) – це один день. Ніч же п’ятниці і вся субота – інша ціла доба – це день другий. Потім ще доба – ніч суботи та день неділі (бо ціле береться від початку частини), і це день третій. Або ось ще як. Христос був розп’ятий в третю годину п’ятниці. Потім від шостої години до дев’ятої настала темрява, і це приймай за ніч, і ось, від третьої до дев’ятої години – одна доба. Далі, після темряви – день і ніч п’ятниці, ось дві доби, а день суботи і потім ніч її – ось три доби, за словом євангелиста: після ж вечора суботи, як зайнялося на світання першого дня тижня (Мт 28,1). І якщо Спаситель обіцяв у третій день нас облагодіяти, то здійснив це благодіяння ще швидше.

Слава і панування Його перебувають на віки віків. Амінь.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia