Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Ювілей Ікони

DSC 3029b

Вхід

Гості он-лайн

На сайті 428 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

rozpiattia 2Страсна седмиця – остання седмиця (тиждень) перед Великоднем. Вона присвячена спогадам останніх днів, повязаних із земним життям Спасителя: спогадам Його страждань, хресної смерті і поховання (слово «страсть» з церковнослов’янської мови означає «страждання»). Всі дні Страсного тижня називаються Великими і Святими.

Згадуючи в Богослужінні події останніх днів земного життя Спасителя, Свята Церква уважно і благоговійно стежить за кожним кроком, вслухається в кожне слово грядучого на добровільні страждання Христа Спасителя, поступово веде нас по Господніх стопах впродовж всього Його хресного шляху, від Витанії до Череп-місця, від царственого Його входу в Єрусалим до Його останнього моменту страждань на хресті за людські гріхи, і далі – до світлого торжества Воскресення.

Весь зміст служб спрямований до того, щоб читанням і співами наблизити нас до Христа, зробити нас здатними духовно споглядати таїнство страждання Бога.

Перші три дні цієї седмиці присвячені посиленому приготуванню до страстей Христових. У візантійській традиції у ці дні Христос виступає як Жених, тобто як Наречений Церкви. Оновлення Адама, вигнаного з Едемського саду, про якого згадуємо на початку Великого посту, у Сиропусну неділю, здійснюється саме зараз приходом Жениха опівночі. Тропар на Утрені трьох перших днів Страсної седмиці закликає нас чувати у час приходу Нареченого, тобто Христа, щоб зустріти Його невсипущими: «Ось Жених приходить опівночі, і блажен раб, якого Він знайде невсипущим; недостойний же той, що його застане лінивим. Гляди, отже, душе моя, снові не піддавайся, щоб не віддано тебе смерті, ані поза царством не зачинено, але схаменись і заклич: Свят, свят, свят єси, Боже! Богородиці ради помилуй нас».

 

Великий і Святий Понеділок

Smokovnytsia 1У Великий Понеділок згадується особа старозавітного Йосифа (Бут 37-38) та прокляття смоковниці (Мт 21,18). Йосиф, проданий своїми братами та відданий на страждання, а згодом вознесений Богом, щоб врятувати свій народ від голоду, є прообразом Христа. Прокляття смоковниці нагадує нам про важливість принесення плодів духовного життя. Христос приступає шукати плоди смоковниці тоді, коли ще не була пора смокв, що означає, що Господь вимагає від нас плодів повсякчасно, а не лише у певну пору.

 

Великий і Святий Вівторокdesiat div

У Великий Вівторок основним мотивом Богослужіння є згадка про десятьох дів з євангельської притчі. Служба цього дня закликає нас уподібнитися до п’яти мудрих дів, які з запаленими світильниками очікували Жениха і ввійшли з Ним у весільну світлицю на відміну від п’яти немудрих дів, які не були готовими і двері перед ними закрилися.

 

Велика і Свята Середа

zhinka hrishnytsiaУ Велику Середу згадується жінка-грішниця, яка омила сльозами і помазала дорогоцінним миром ноги Спасителя, коли Він був на вечері у Витанії в будинку Симона прокаженого, і цим приготовляла Христа до поховання (Мт 26,6-13).

 

Великий і Святий Четвер

У Четвер Страсної седмиці в богослужінні згадуються чотири найважливіші євангельські події, що відбулися в цей день: Тайна Вечеря, на якій Господь встановив новозавітне Таїнство Святого Причастя (Євхаристію), умивання Господом ніг своїм учням на знак глибокої смиренності і любові до них, молитва Спасителя в Гетсиманському саду та зрада Юди.tajna vecheria 1

На спомин подій цього дня після заамвонної молитви на Літургії в катедральних соборах при архиєрейському служінні здійснюється зворушливий обряд умивання ніг, який привертає нашій пам’яті безмірне упокорення  Спасителя, Який умив ноги своїм учням перед Тайною Вечерею.

У цей день Господь встановив Таїнство Євхаристії, тому всі благоговійні християни прагнуть причаститися Святих Христових Таїн на Божественній Літургії.

 

Велика і Свята П’ятниця

День Великої П’ятниці присвячений спогаду засудження на смерть, хресних страждань і смерті Спасителя. У Богослужінні цього дня Церква як би ставить нас біля підніжжя Хреста Христового і перед нашим rozpiattia 2поглядом зображує спасительні страждання Господа. На утрені Великої п’ятниці (вона служиться в четвер увечері) читаються 12 Євангелій Святих Страстей.

Літургія у Велику П’ятницю не звершується, так як в цей день, день великої скорботи, Господь перебуває в гробі. Служаться однак Царські Часи, які називаються так тому, що в давнину на цій молитві були присутні царі. Особливість Царських Часів полягає в тому, що на них читаються спеціально підібрані до теми Страстей псалми, а також інші частини із Старого і Нового Завітів. Поряд із загальною темою Страстей Христових в кожному з чотирьох Часів згадується один із етапів Христових Страждань, історично пов’язаних з умовним часом пори дня: Перший Час (світанок) – суд над Спасителем, Третій Час (ранок) – засудження Христа на смерть, бичування та пониження, Шостий Час (опівдні) – розп’яття Господа Ісуса Христа, Дев’ятий Час (вечір) – смерть Господня. Ці конкретні спомини відображені в тропарях і стихирах кожного Часу та в Євангельських читаннях. Всі чотири (І, ІІІ, VI, IX) Царські Часи та Обідниця, яка їх завершує, об’єднані в одне Богослуження, яке служиться в першій половині дня Святої і Великої П’ятниці

У Велику П’ятницю звершується також Вечірня, під час якої відбувається виставлення плащаниці (тобто зображення Христа, що лежить у гробі) на спогад зняття з Хреста тіла Христового і його погребення. Беручи плащаницю з престолу, як би з Голгофи, священнослужителі виносять її з святилища на середину храму, попереджені свіченосцями і при кадінні.plashchanytsia Плащаниця покладається на особливо приготовленому столі (гробниці). При співі тропаря «Благообразний Йосиф, знявши з Хреста пречисте тіло Твоє, плащаницею чистою обвив і, пахощами покривши, у гріб новий положив» всі поклоняються перед плащаницею та цілують рани зображеного на ній Господа.

Плащаниця знаходиться на середині храму протягом трьох (неповних) днів, нагадуючи цим триденне перебування Ісуса Христа в гробі.

Після Вечірні з виносом Плащаниці служиться Мале Повечір’я, на якому читається зворушливий канон про Розп’яття Христа та Плач Богородиці. В цьому каноні відображені глибокі почуття співстраждання Богородиці та Її біль над втратою Сина.

 

Велика П’ятниця – це день найсуворішого посту в році.

 

Велика і Свята Субота

У Велику Суботу звершується Єрусалимська Утреня (це богослужіння відправляється ввечері у Велику П’ятницю). Церква пригадує нам перебування тіла Ісуса Христа в гробі та Його зішестя в ад, яким Він сповіщає перемогу над Velyka Subotaсмертю і визволяє душі, які з вірою чекали Його пришестя. Також згадуємо в цей день введення розсудливого розбійника в рай.

У Велику Суботу звершується також Літургія Василія Великого, яка починається Вечірнею. Після малого входу з Євангелієм читаються перед плащаницею 15 читань зі Старого Завіту, в яких зібрані головні пророцтва і прообрази, пов’язані з Ісусом Христом, Який спокутує наші гріхи своєю Хресною смертю і своїм Воскресенням. Замість Трисвятого співається «Ви, що в Христа хрестилися, у Христа зодягнулися» і читається Апостол про таємничу силу Хрещення. Ці співи і читання служать спогадом про звичай давньої Церкви хрестити у Велику суботу оглашенних (так називали людей, які готувалися до Таїнства Хрещення). Після прочитання Апостола замість «Алилуя» співаються сім віршів, вибраних з псалмів, що містять пророцтва про Воскресення Господнє, з приспівом «Воскресни, Боже, суди землю, бо Ти наслідиш усі народи». Під час співу цих віршів священнослужителі переоблачаються у світлі ризи. Замість Херувимської пісні співається пісня «Нехай мовчить всяка плоть людська», адже в цей день все творіння замовкає, споглядаючи Бога в гробі.Voskresinnia 2

Перед північчю звершується Полуношниця, на якій співається канон Великої Суботи. В кінці Полуношниці священнослужителі переносять плащаницю з середини храму у святилище Царськими вратами і кладуть її на престолі, де вона і залишається до свята Вознесення Господнього, в пам’ять сорокаденного перебування Ісуса Христа на землі після Його воскресення з мертвих.

Після цього віруючі благоговійно очікують настання півночі, в яку розпочинається світла радість найбільшого свята – Воскресення Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа.

Пасхальна радість – це свята радість, якій немає і не може бути рівної на всій землі. Це нескінченна вічна радість вічного життя і блаженства. Вона і є саме тою радістю, про яку сказав сам Господь: «зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас» (Йо 16, 22).

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia