Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Ювілей Ікони

DSC 3029b

Вхід

Гості он-лайн

На сайті 198 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Zishestia v Ad 1„Христос Воскрес із мертвих,
смертю смерть подолав
і тим що в гробах життя дарував”
Тропар Празника Воскресіння Христового

Дорогі у Христі брати і сестри!

“Христос воскрес із мертвих”

Сьогодні в різних куточках нашої Батьківщини та у великих і маленьких наших поселеннях по всьому світові звучить переможне “Христос Воскрес!” Ці слова переповнюють серця радістю, миром, надією.

Чому? Чому ми радіємо, що Христос Воскрес? У чому причина, що ми так детально досліджуємо події 2000-літньої давності, читаємо про них, відтворюємо їх у наших Богослужіннях? Що властиво ми сьогодні святкуємо?

“Смертю смерть подолав”

Щоб уповні відчути і глибоко пережити радість Воскресіння, мусимо заглибитися у таїнство смерті - Христової на хресті та смерті власної, смерті наших рідних і близьких. Смерті, яка не є абстракцією, яка торкається безпосередньо нас, «бо кожне тіло, як трава, і вся його слава, немов цвіт трави: трава всохла, і цвіт опав» (1 Пт 1:24).

В ХХІ столітті в західній цивілізації люди все менше здатні давати собі раду з феноменом смерті. Її все частіше не помічають, усувають. Завдяки спеціальним службам під час похорону смерть прикрашається, припудрюється, маскується, ховається. Тіло покійної людини перебуває у відповідних закладах, а поховання організовуються таким чином, щоб щонайменше травмувати людей, особливо дітей, яких все частіше не допускають до смерті.

І виглядає, що феномену смерті немає місця у світі живих. Люди отримують ілюзію контролю над смертю - над її жахливими проявами та над своїми думками.

Пам’ятати про смерть не модно. Ці думки старанно фільтруються і приховуються. Більшість живе, не задумуючись, що всі ми їдемо в потязі, рейки якого неодмінно ведуть до провалля, до смерті. Точка прибуття нам відома, але ми навіть не дивимося в той бік, стараємося забути. Живемо так наче смерті не існує. У цьому сучасне західне суспільство схоже на дитину, яка, коли страшно, зажмурюється, закриває очка руками, і стверджує «Мене нема». Ми відвертаємося від смерті у тому дитячому переконанні, що, коли ми не готуємося, не думаємо, то вона мине, не прийде, не помітить нас.

Для таких дітей у нас сьогодні погана новина - нічого не мине, смерть була, є і буде реальною, огидною, страшною, болісною та несправедливою. Наше життя сповнене непевностей, однак доведено, що воно закінчиться смертю.

У тижні, який передує Воскресінню, ми занурюємося у таїнство Христової смерті та почуття, які їй передують. Ми бачимо все те, що так гостро переживаємо у своєму житті: зраду, страх, тривогу, несправедливість, біль, відчай і водночас підтримку, милосердя, співпереживання. Цей тиждень є конденсатом життя. І він закінчується смертю - страшною смертю на хресті. Євангелисти детально нам описують страждання Христа, Його біль та агонію. У цьому тижні реальність смерті повертається у наше життя.

“І тим, що в гробах, життя дарував”

Але на цьому погані новини закінчуються. Показуючи реальність смерті, наш Бог своєю смертю на хресті відкриває двері до іншої реальності - до життя вічного: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять.» (1 Кор 2:9).

Ми створені жити вічно!

І це не ілюзія чи ще одна дитяча схованка людства, а базова правда про людину. Більша правда, повна картина нашого життя. Однак, коли ми відриваємося від спілкування з Богом, від спілкування, яке Він пропонує, тоді тратимо віру у вічне життя, а з тим можемо і втратити вічне життя з Богом, до якого покликані.

Господь же ж хоче, щоб ми жили. Жили разом з Ним у Його Царстві. В Євангелії від Йоана Ісус саме так пояснює мету Свого приходу на землю: «Я прийшов, щоб мали життя - щоб достоту мали.» (Йо 10:10). Заради цього Він і помер на хресті. Заради нашого життя. Щоб здолати і знищити нашу смерть. Не якесь абстрактне явище, а ту смерть, якої ми так боїмося і яку наче не помічаємо.

Він смерть подолав, тому ми тепер у світлі Воскресіння можемо радісно і переможно дивимося їй у вічі, не боятися зла, бо воно тане “як віск від лиця вогню”. У світлі Пасхи маємо сміливість не відвертатися від всіх жахливих проявів злого, які нас огортають через смерті наших близьких, через війну в Україні, Сирії, Африці, через мільйони ненароджених, які світла Божого не побачать, через щоденні страждання і випробування.

Усе це усвідомлюючи, ми бадьоримося, бо Він смертю смерть подолав. «І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас» (Рим 8:11).

Саме у світлі Воскресіння та абсолютної перемоги варто подивитися на все те, що переживаємо. Багатьох з вас болить розрив стосунків з рідними, адже деякі близькі люди зараз так далеко, є відчуття втрати - зв'язків, звичного життя, хтось почувається чужим у суспільстві, спостерігаємо відчуження поколінь, в родині, безліч особистих та спільнотних драм, бачимо страждання невинних, які не можемо пояснити, смерті, трагічні і болісні, які важко прийняти.

Христові смерть і воскресіння не заперечують наших страждань, але перемінюють їх. Дають нам можливість побачити ширшу картину Божого плану для нас, Його Любов і Милосердя, наше покликання, бо ж «страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися (Рим 8:18).

Сьогодні на радісне і переможне “Христос Воскрес!” ми відповідаємо словами, що позначають нашу віру у цей факт - “Воістину Воскрес!” Ці слова підтвердження є словами тріумфу життя над смертю, Божої перемоги над гріхом та нашої віри у життя вічне та надії на Воскресіння.

Ця відповідь проста і конкретна.

Та чи віримо ми, що воскресіння стосується не лише Христа, а й нас і наших померлих? Що вони і ми маємо життя вічне? Що нашу, конкретно нашу, смерть, Христос подолав своєю? Що прийде час, коли Бог «витре кожну сльозу з очей їхніх і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше» (Одкр 21:4) «щоб Бог був усім в усьому» (1 Кор 15:28)?

У світлі сьогоднішнього величного і переможного свята, знайдімо у собі відваги і сили сказати - так, вірю. Щоб з абсолютною переконаністю та глибокою надією заспівати:

„Христос Воскрес із мертвих,
смертю смерть подолав,
і тим, що в гробах, життя дарував”

Дано в Мюнхені, Лондоні, Парижі та Римі
20 березня 2018 р.Б.

† ПЕТРО (Крик),  Апостольський Екзарх для українців у Німеччині і Скандинавії
† ГЛІБ (Лончина),  Єпископ Єпархії Пресвятої Родини в Лондоні, Апостольський Візитатор для українців в Ірландії
† ДІОНІСІЙ (Ляхович),  Апостольський Візитатор для українців в Італії
† БОРИС (Ґудзяк),  Єпископ Єпархії св. Володимира в Парижі, Апостольський Делеґат

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia