Неділя 29-та по ЗСД

Nedila 29 po ZSD 1

Різдвяний піст

Rizdvo Xrystove 13

Ювілей Ікони

DSC 3029b

Вхід

Гості он-лайн

На сайті 139 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Voznesinnia 5Про що розповідав Христос своїм учням від третього дня по своїх страстях аж до сорокового, коли вознісся від них на небо? Каже книга Діянь Апостолів, що, з’являючись їм, Господь розповідав про Боже Царство. А Євангеліє від Луки звістує нам, що Христос вияснював також учням Писання, Сповненням якого Він став. Господь премудро готує своїх учнів до того, що їм прийдеться тепер не бачити Його більше тілесними очима, не торкатися більше своїми руками, не чути тілесними вухами Його голос, не пригортатися Йому до грудей. А якщо і прийдеться, то це буде зовсім непостійно, а лише при чудесних раптових з’явах. Господь готує своїх учнів до того, що не перебуватиме з ними в такий спосіб, в який перебував до того. Тому й після світлого тридневного Воскресення з гробу Христос з’являється учням і зникає, не перебуває безперестанку з ними, як було від початку їх знайомства.

Христос об’являє себе воскреслим, дозволяє торкатися свого воскреслого тіла, споживає разом з учнями їжу на знак справжнього з мертвих возстання, роз’яснює Писання, розповідає про Царство, дає обітниці і настанови, але кожного разу по з’яві зникає. Таким чином апостоли помалу усвідомлюють зміну Господнього з ними перебування. А водночас мабуть кожного разу вони трепетно очікували наступної появи між ними Воскреслого, бажаючи Його бачити, чути, торкатися.

Слухаючи про Боже Царство, учні питали Христа про земне царство Ізраїля і час його відбудови. Якось ще важко було їм відійти від житейських справ житейських царств. Та невдовзі вони вийдуть далеко поза межі Ізраїльського царства і вже не стільки журитимуться його відбудовою, як побудовою Божого Царства на всіх землях аж по край світу. І ненависна Самарія, і язичницька Греція та Мала Азія, і окупант-Рим невдовзі стануть любими у Христі. Журбою апостолів вже не будуть межі володінь та свобода співвітчизників, але межі володінь Христа та свобода від гріха усіх народів на землі. Господь, отже, наводить їх на цю думку, не відповідаючи їм нічого про час і пору відбудови земної їхньої держави, але кажучи їм, що вони свідчитимуть усім народам, любленим і ненависним, союзним і ворожим, близьким і далеким, усім народам свідчитимуть Його, Христа, про Якого говорить усе Писання.

Возносячись на небо, Господь позбавляє учнів можливості перебувати з Ним у той спосіб, як це було перед тим, але зовсім не залишає їх. Навпаки, Він з ними повсякчасно. Незримий тілесними очима, постійно зримий духовними. Нечутий тілесними вухами, постійно чутий духовним слухом. Недоторкаємий тілесними руками, постійно доторкаємий молитвою. Він з учнями повсякчасно у ламанні Хліба (Євхаристії), у Писанні, у любові. У Дусі Святому, Якого обіцює учням перед вознесінням. Але досвід такої присутності вимагає від учнів віри. Віри у Бога, що став Людиною, у тяжких муках помер від людських рук, преславно воскрес тридневний, по сорока днях вознісся у славі і вдруге прийде судити живих і мертвих.

Присутність Ісуса серед учнів по вознесінні не стала менш правдивою чи менш відчутною, чи менш значимою. Вона стала іншою: такою, що вимагає віри. Чи досвід віри є чимось меншим, ніж досвід присутності когось за допомогою земних членів? Чи бачити духом є чимось меншим, ніж зріти зіницями, а чути серцем – меншим, ніж чути вухом?

Христос воістину воскрес і воістину возсів по правиці Отця, але так само істинно перебуває з нами по всі дні, аж до кінця віку (пор. Мт 28, 20). Повірмо у це і бажаймо трепетно перебувати у Христі, Який так трепетно бажає перебувати серед людей.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia