Преображення ГНІХ

Preobrazhennia 3

Неділя 12-та по ЗСД

Bahatyy junak 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Вхід

Гості он-лайн

На сайті один гість та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Voznesinnia 3«Відходжу і до вас повернуся. Коли б ви мене любили, то зраділи б, що я до Отця йду» (Йо 14,28), – каже Господь Ісус перед таїнственною Своєю жертвою, осяяною воскресенням та звершеною вознесенням на Небеса. Христос, довершивши діло спасіння, возноситься туди, де був перше, щоб прийняти ту славу, що її мав в Отця перед тим, як постав світ (пор. Йо 17,5). Як Єдинородний Син Божий ніколи не відлучався Він від тієї слави, незмінно перебуваючи з Отцем і Духом на Небесах, хоча як Син Людський народився, жив, страждав, помер, перебуваючи між людьми. І ось Господь як Людина входить у небесну славу, бо як Бог ніколи не перебував без неї. На землі славою Його був Хрест, плювки, глузування, зневаги, бичування, розп’яття, усе те, що є безславним у людей. Це була Його дивна і могутня слава: страждати безвинно за винних, без гріха взяти гріхи світу,  безславно увійти у славу.

Христос возноситься на Небо, кажучи, що повернеться. Повернеться, щоб нас узяти туди, де Він перебуває у незбагненній і вічній славі як Бог і Чоловік (пор. Йо 14,3). Господь увіходить у Свою славу через людську «безславу», возносить на Своїм тілі на Небеса живоносні рани рук, ніг і боку. Як же нам увійти туди, де Він? Чи увійдемо туди, поживши у славі на землі? Чи вознесемо з собою на Небо відзнаки та медалі, дорогі шати та прикраси, почесті та шанування? Як тоді у Небесах перебувати нам в славі Того, Хто славою Своєю має рани на воскреслому тілі?

Каже Господь, що коли б ми любили Його, то раділи б, що Він вознісся до Отця. Бо нема прекраснішого місця перебування, ніж возсісти по правиці Його. Усі ми покликані бути там, де наш Господь і Бог. Але щоб увійти у житла в домі Отця, які готує Христос для нас (пор. Йо 14,2), щоб увійти у славу Царства, потрібно вміти прийняти «безславу» світу цього, його насмішки та глузування, плювки та розп’яття. Бо ми у світі, але не від світу, як і Христос не від світу (пор. Йо 17,11.16).

А може ми від світу? Може світ нас зовсім не ненавидить? Якщо не ненавидить нас світ, а любить, то хіба матимемо частку з Тим, Хто не від світу?

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia