Неділя 22-га по ЗСД

Nedila 22 po ZSD

Св. Архистра. Михаїла

arhystratyg myhajil

Неділя 23-тя по ЗСД

Nedila 23 po ZSD 1

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Гості он-лайн

На сайті один гість та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Оздоровлення гадаринських біснуватих
Мт 8,28-34

28. Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
29. І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?»
30. Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.
31. Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней».
32. «Ідіть» – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.
33. А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.
34. Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.

 

I. Читання (Lеctio)

28. Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.

Він прибув на той бік, у край гадаринський. Гадаринський край – це поганська територія Десятимістя. Це місце, де не знають Бога і де діє злий дух. Ісус прибув туди, щоб там принести перемогу над злим духом.

Зустріли його. Зло не лише не може перемогти, але навіть не може втекти від Ісуса. Іде на зустріч Господеві, подібно як нічні метелики летять назустріч світлу. Присутність Ісуса виганяє з гробниць біснуватих.

Два. Євангелист Матей охоче подвоює персонажів. Двоє є початком багатьох.  

Біснуваті. Цих двоє опановані дияволом, тобто «ділителем», який відділяє їх від Бога, від інших і від самих себе. Біс – це нечистий дух. «Нечисте» – це щось, що пахне смертю; «дух» – означає віддих, життя. «Нечистий дух» – означає життя смерті, протилежність Святого Духа, що є життям Бога.

Вийшли з гробниць. В грецькій мові гріб називається «мнемейон», від цього слова походять два інші слова – «пам’ять» і «смерть». Брехня змушує нас жити у гробі в «пам’яті про смерть» протягом цілого життя. Євангеліє допомагає нам вийти з цього, даючи нам «пам’ять про життя».

Такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. Хто перебуває у смерті, стає загрозою для себе самого і для інших. Дорога, яка всіх веде до гробниці, стала небезпечною, так що ніхто, окрім Господа життя, не може перейти неушкоджений.

29. І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?»

І почали кричати. Це крих жаху і відчаю. Зло боїться добра і втрачає перед ним силу. Зло відчуває страх і відчай перед добром.  

Що нам і тобі, Сину Божий? Не має нічого спільного між брехнею і правдою: там де є одне, зникає інше. Першою реакцією перед Словом є болюче відчуження, це щось подібне на око, яке відкривається на яскраве сонце. Люди запитували: «Хто це такий?» (Мт 8, 27), тоді як демони добре знають, що Ісус – Син Божий. Віра, отже, – це не лише знання, ким є Христос, але довіра до Нього. 

Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом? Остаточна перемога над злом відбудеться в кінці світу, а в особистому вимірі – у часі смерті. Але з приходом Христа час уже сповнився (Мр 1, 15): закінчується царство сатани і починається Царство Боже (4, 17). Для нечистих сил час завершився ще перед закінченням світу: вже зараз віра у Христа дає віруючим перемогу над силами зла.

30. Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.

Свині для євреїв є тваринами нечистими, найбільш придатним житлом для нечистих духів, тоді як людина є дитиною Бога.

31. Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней».

Біси попросили його. Біси просять, адже вони є нічим перед Господом.

Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней. Біси полишають двох осіб, які повертаються до Божого синівства. Але перед тим, як піти в безодню, куди намагалися звести тих, ким володіли, просять на короткий час залишитись у тваринах, що оточують людей.

32. «Ідіть» – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.

Ідіть. Чому Христос дозволяє демонам ще трохи перебувати між людьми? Бог дозволяє злу перебувати між нами, щоб зробити явним спасіння: у нашій недовірі випробовуємо віру, у нашій слабкості бачимо Боже милосердя. Зло ще є між нами, але втратило свою силу.

33. А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.

Біси відступили від двох, що були біснуватими, але дух зла ще є в пастухах, що віддаляються від Господа, як також і в гадаринцях, які віддаляють від себе Ісуса (наступний вірш). Звільнення від бісів є доброю новиною для недавніх біснуватих, тоді як водночас є поганою звісткою для жителів Гадарину. Зло, яке було присутнє у біснуватих, було явним і тому могло бути легко подолане, тоді як в інших людях цього євангельського уривку зло існує приховано: у формі інтересів, задоволення і вигоди. Але все це приховане зло з часом призводить до життя у гробницях.   

34. Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.

У той час як демони просять Ісуса не виганяти їх з околиць Гадарину (вірш 31), народ гадаринський просить Господа відійти з їхніх околиць. Перед Богом зло не має жодної свободи. Людина проте має свободу відкинути звільнення. Бог поважає своє творіння і тому йде.

 

IІ. Розважання (Meditatio)

Христос прийшов у цей світ, щоб принести спасіння тим, хто його шукає. «Я дам спасіння тому, хто його прагне» (Пс 12, 6), – каже Господь. Не всім, а тим, хто прагне. І то не тому, що Господь не хоче дати спасіння усім без винятку, і не тому, що так вимагає лише справедливість, і не тому, що Богові байдуже до «байдужих». Ні. Бог настільки любить і поважає своє вільне створіння, що не змушує його прагнути чи тим більше осягати спасіння. Бог не приголомшує людину своєю могутністю, але приходить у світ як дитина, не творить чуда, якщо людина не вірить у Нього, не заспокоює бурю на морі, поки Його не попросять рятунку, не входить у царське місто на величному коні, а на осляті, не з’являється у славі свого воскресіння усім, а лише тим, які плакали і сумували… Не заставляє людину повірити у Нього. Але чекає, поки людина захоче. Двоє біснуватих вийшли Йому назустріч, щоб звільнитися, тоді як народ вийшов Йому назустріч, щоб залишитись полоненим злом. Двоє біснуватих стали іншими, щоб осягнути спасіння, тоді як народ боявся спасіння і змін життя, з ним пов’язаних. А Бог нікого не змушував. А просто відійшов від краю, де Його не шукали і де спасіння не прагнули. І не змушує сьогодні. І відходить також від нас, коли ми, поглинуті своїми інтересами і вигодою, не бажаємо Його присутності, що несе зі собою вимогу змінити життя, змінити буденність на радикалізм віри і свідчення. І тоді світ стає наче суцільним Гадарином, у якому нема Бога, а лише розмірене приховане зло, у підніжжі якого хвилі несуть стадо свиней – знак перемоги над злом, але знак непізнаний і жахаючий, що заставляє відкинути Бога і повернутись до випасання нечистих тварин.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia