Неділя 26-та по ЗСД

Nedila 26 po ZSD 2

Святителя Миколая

Sviatyy Mykolay

Неділя 27-ма по ЗСД

Nedila 27 po ZSD

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 83 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Про відплату
Мт 5,38-42

38. Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб.
39. А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу.
40. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ.
41. І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві.
42. Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

 

I. Читання (Lеctio)

38. Ви чули, що було сказано: Око за око, зуб за зуб.

Око за око, зуб за зуб. Це закон відплати Старого Завіту, який обмежував жорстоку помсту найсильнішого і відновлював певну рівність (пор. Вих 21,24; Лев 24,20; Бут 9,6). Передбачалося таким чином подолання зла відповідною карою або навіть карою ще більшою за вчинене (пор. Бут 4,15). Але закон око за око, зуб за зуб не вирішує проблему зла, навпаки, подвоює зло у сподіванні, що може його спинити. Насправді цей закон допомагає злу ставати щораз сильнішим.

Людина має здатність мститися за несправедливість, яку їй заподіяли, і часто її охоплює жорстокий інстинкт подвоїти іншому зло, яке від нього зазнав; якщо злочинець є один, то постраждає вся його родина; якщо я є зранений, нападник повинен заплатити своїм життям. Межа цьому неконтрольованому інстинкту була покладена саме там, де були визначені пропорції помсти в древніх юридичних законах східних народів як також в законодавчих книгах Старого Завіту. Міра покарання мусіла бути пропорційна величині шкоди і не мала переходити її межі. Було установлено принцип справедливості, який мусів бути строго дотриманий: «А коли буде яка шкода, то даси життя за життя, око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу, опечину за опечину, рану за рану, синяка за синяка» (Вих 21,23-25).

Не схоже, що Ісус хотів усунути цю юридичну норму Старого Завіту, яка зрештою мусіла бути застосована кожним цивільним законодавством. Швидше за все, як і в попередніх випадках, те що важливо було для Нього, це усунути (знести) ментальність, яка була в серці ізраїльських традицій; в даному випадку юридична ментальність, що є позбавлена серця, тенденція наполягати на строгій справедливості, на праві до помсти, тобто думка, закорінена в тужливих людських серцях: як ти мені, так я тобі. Хто мислить і поступає в такий спосіб, можливо вважає, що коли несправедливість буде відплачена у пропорційній мірі, тим самим вона буде скасована та зникне зі світу. Христос вказує на інший шлях, шлях «надмірної справедливості».

 

39. А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу.

А я кажу вам. Христос домагається іншого підходу до справедливості, Він пропонує підхід «надмірної» справедливості Отця. Лише вона перемагає зло. На її тлі завжди є присутній хрест Сина Людського, Який бере на себе все зло братів (пор. Мт 8,17; Мт 26,67; Іс 53,1 і наступні), і так здійснює всяку справедливість (пор. Мт 3,15). Ісус пропонує та дарує новий підхід до розуміння справедливості – підхід любові, який перемагає підхід егоїзму і зла.

Далі в нашому тексті виступають п’ять прикладів з життя, які можемо вважати також п’ятьма правилами, які показують як перемогти зло добром (пор. Рм 12,21).      

Не противтеся злому. Першим правилом для перемоги над злом є протистояти злу, а не злому (не самій людині). Зло робить погано перш за все тому, хто його чинить, і тому не повинне бути повернуте. Злий (зла людина), який стає першою жертвою зла, є моїм братом, який повинен бути люблений ще сердечніше. Ісус любить грішників тому, що ненавидить гріх; я ненавиджу грішників, тому що люблю гріх. Грішники для Ісуса Христа є предметом співчуття, а для мене дуже часто – огиди. Моя антипатія до грішника пробуджує мою симпатію до гріха, мій оборонний захист від злого (злої людини) стається моєю участю в самому злі. Лише чисте серце любить грішника з ніжністю та милістю. Має те співчуття, що перемагає саме зло, замість того, щоб повертати це зло з ще більшою силою; має силу, щоб нести його, щоб страждати з іншим, як Агнець Божий, Який несе і бере на себе гріх світу (пор. Йо 1,29). 

Засадою «Не противтеся злому» Ісус протиставляє юридичній ментальності Старого Завіту новий ідеал любові. Зло не перемагається розкручуванням його з однаковою, або ще й більшою жорстокістю, але терплячи (зносячи) його. Зло має свою отруйність до тих пір, поки воно зберігається; в нашому випадку до тих пір, допоки, хто його зазнав, відповідає тою самою зброєю. Зло тратить свою силу тоді, коли попадає на терпляче серце; тоді постріл противника потрапляє в пустку і насильство зла вичерпується, не знаходячи опору. Лише в такий спосіб ламається могутність зла: терплячи його, коли падає на нас, даємо йому розбитись як морській хвилі об скелясті рифи.

Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. Якщо перше правило, для того щоб перемогти зло, вимагає не повертати його (не віддавати, не відплачувати злом за зло), то друге правило вимагає від християнина готовності понести його подвійний тягар, однак самому його не подвоювати. Християнська «толерантність» – це не є байдужість щодо зла, але сила «толерувати» (нести) на собі зло іншого: це є «носіння», тобто здатність «носите тягарі один одного», виконуючи таким чином закон Христа (Гал 6,2).

 

40. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ.

Третім правилом для подолання зла є відмовитися від свого права, будучи свідомим свого синівського обов’язку, а саме не противитися братові. Замість того, щоб вимагати без любові повернення своєї одежі (туніки), маємо бути готові відмовитися також і від плаща. Нагота Сина на Хресті принесла перемогу над жадібністю та захланністю Адама. 

 

41. І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві.

Кожна людина є Божою дитиною, а отже ми маємо обов’язок допомагати їй нести тягарі життя. Потреби іншого є нашими обов’язками. А отже, якщо хтось просить нас допомогти йому в потребі, ми маємо зробити вдвічі більше, ніж проситься.

 

42. Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.

П’яте правило – це готовність «давати», що є перемогою над тим, що називається «брати». Брати для того, щоб посідати (мати), є засадою всякого (кожного) зла, адже нищить (руйнує) творіння, яке є даром любові. Давати є основою (засадою) спільності та єдності. Єдність та спільність між всіма приходить властиво від Тіла Сина Божого, Який віддав себе за нас.

 

IІ. Розважання (Meditatio)

Шлях, на який вказує Христос, а саме подолання зла виключно любов’ю, підставлення лівої щоки тому, хто вдарив у праву, цілковите дарування себе, може здаватись і часто здається не просто важкодоступним, а справді утопічним. Проте сам Ісус стає досконалим прикладом сповнення усього, чого навчав. Він не борониться перед тими, що схоплюють Його, хоч легіони ангелів могли боротися за Нього (пор. Мт 26,53), нічого не відповідає на фальшиві свідчення проти себе (пор. Мт 26,62-63; Мт 27,12), хоч сам є «Єдинородним від Отця, благодаттю та істиною сповненим» (пор. Йо 1,14), дозволяє себе бити по голові і приймає плювання, дозволяє з себе насміхатись і не противиться коронуванню терням (пор. Мт 27,27-31), хоч «Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього» (Йо 1,3). Христос у незрозумілій любові віддає своє життя, щоб такої ж любові навчити своїх послідовників. Його остання заповідь наказує любити інших так само, як Він нас полюбив (пор. Йо 15,12). І це не надмірна вимога до нас, адже ми можемо і маємо любити інших настільки, наскільки самі є любленими (пор. 1 Йо 4,11).

Христос не навчає нас бути байдужими до зла, що у світі. Ні, ми повинні його долати добром. Дивним може здаватись те, що Ісус, не боронячись і не відповідаючи на звинувачення чи питання, відповідає однак одному зі сторожі, що вдарив Його в обличчя, кажучи: «Якщо я зле сказав, доведи, що воно погано. А якщо добре, то за віщо б’єш мене?» (Йо 18,23). Його відповідь не є відповіддю злом на зло, але наче спроба востаннє промовити до серця людини.

Любов таким чином є єдиною силою подолання зла і єдиною правдивою перемогою над ним, а Христос є її досконалим Вчителем.   
 
 

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia