Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Неділя 26-та по ЗСД

Nedila 26 po ZSD 2

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 205 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

XrestСлово Боже! Ти страстям було непричасне та своїм тілом стало учасником страстей. Але Ти, Спасе наш, визволяєш людину від страждань, ставши смертю для страждань. Бо єдино Ти безстрасний і всемогутній, – співаємо у каноні неділь шостого гласу.

Цей тропарець канону підкреслює двоїсту природу Христа: Він Бог і людина. Як Бог – Слово Боже – Христос непричасний страстям, тобто не може страждати. Адже Бог абсолютний і не може зазнавати змін і терпіти нестачі чи надлишки чогось, тоді як страждання пов’язане зі змінами, нестачами чи надлишками. Ставши людиною, Слово Боже стає здатним страждати, але страждати лише у людській природі, бо як Бог залишається завжди незмінним і абсолютним. Особа Христа в одному вимірі свого буття – Божественному – ніколи не страждала, а в іншому – людському – стала страждальником. Тому Господь Ісус справді безстрасний, а водночас справді учасник страстей.

Але як сам по Божеству Господь не міг страждати, так хоче унеможливити страждання і для свого образу – людини, уподібнюючи її до себе. Людина здатна страждати і страждає, бо вона сотворена дійсність і зовсім не є абсолютною, але Христос захотів визволити її від страждань. Померши, Він дійсно став смертю для страждань, тобто завдяки Сину Божому страждання, які переносить людина у земному житті, «помирають» – завершуються зі смертю людини. Але не знати, чи для кожної людини. Адже лише у Христі є «смерть для страждань». Якщо ж хтось не у Христі, то чи бере він участь у «смерті для страждань»? Чи далі залишається страждати, знехтувавши Тим, Хто визволив людину від страждань?

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia