Українська парафія святих Сергія і Вакха

На славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,
Отця, і Сина, і Святого Духа,
і на добро ввіреного нам Божого люду. Амінь.

БОЖОЮ МИЛІСТЮ
І В ПОВНОМУ СОПРИЧАСТІ
З РИМСЬКИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ

СВЯТОСЛАВ,
Верховний Архиєпископ Києво-Галицький
Української Греко-Католицької Церкви

У вівторок, 12 вересня 2017 року, у Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець ознайомлений з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ про створення Чернівецької єпархії з осідком в м. Чернівці. Територія нової єпархії буде виокремлена з дотеперішньої Коломийсько-Чернівецької єпархії та буде охоплювати Чернівецьку область. Єпархія буде належати до Івано-Франківської митрополії.

Відповідно до приписів церковного права, Синод Єпископів УГКЦ надав свою згоду Отцеві і Главі Церкви на іменування владики Йосафата (Мощича), Єпископа-помічника Івано-Франківської архиєпархії, першим правлячим єпископом Чернівецької єпархії. Про дату проведення Чину інтронізації ми повідомимо згодом.

Пам’ять праведного з похвалами, і тобі вистачає свідчення Господнє, предтече, бо ти показався воістину і від пророків чесніший, бо у струях сподобився хрестити Проповіданого. Тому за істину пострадав ти, радуючися, благовістив ти і тим, що в аді, Бога, явленого в тілі, що взяв гріх світу і подає нам велику милість. Цим тропарем величаємо св. Йоана Предтечу у дні його пам’яті, зокрема і у день Усікновення його чесної глави. Тропар розпочинається ствердженням, що про праведника люди пам’ятають завдяки добрим словам, похвалам про нього, що передаються з роду в рід. Для св. Йоана похвалу приніс сам Господь Ісус, назвавши його найбільшим з народжених від жінок (пор. Мт 11, 11), і цієї, настільки високої, похвали однієї достатньо, щоби про цього мужа пам’ятали в усіх людських поколіннях. Йому вистачає свідчення Господнього, щоб бути пошанованим як найбільший з пророків. Та водночас не лише слово Господнє свідчить про Йоана, а й сам факт, що він, на відміну від інших пророків, не тільки мав ласку пророкувати про Христа, але й бачити Його у земному житті, а навіть хрестити у течіях Йордану. Тому і направду виявився він більшим від інших пророків, що проповідували, але не бачили Проповіданого.

11 вересня урочисто, хоча у нероздільному поєднанні зі строгим постом, наша Церква святкує пам’ять мучеництва Святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана. Його строге, сповнене молитвою і постом життя, ведене довгими роками у безлюдній пустині, завершило свій біг у царській в’язниці та увінчалося усікновенням чесної глави. Це було славне увінчання богопосвяченого життя, це була славна перемога правди над потуранням неправді.

Здавалося би: чи не можна було Йоанові мирно продовжувати своє служіння на Йордані, хрестячи людей та скликаючи на них благословення Боже? Чи не міг великий пророк проповіддю і власним життям вести далі інших до Істини, не наражаючись на небезпеку з боку царського двору? Чи так необхідно було пожертвувати усім: своєю місією, своїми пророцтвами, своїм учителюванням і своїм життям для того, щоб виголосити цареві справедливий докір?