Неділя мироносиць

Myronosytsi 1

Пасхальний період

Voskresinnia 1 - Копія

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 102 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

Tomyna nedila 3У неділю другу після Пасхи Господньої (тобто першу, яка наступає після Пасхи, але зветься другою, оскільки неділя Пасхи є першою з усіх), яку звемо Томиною неділею чи Провідною, у Євангельському читанні чуємо про невіру і віру Св. апостола Томи (Йо 20, 19-31).

Христос приходить до Своїх учнів увечері дня Свого світлого воскресення. Отримавши раннім ранком вістку про порожню гробницю, учні перебувають проте у страсі та непевності у цей недільний вечір. Христос приходить, чинячи явним Своє з мертвих воскресення, приносить їм мир, яким вітає їх, та повноту радості, заповідану перед Страстями. Якою великою мала бути радість апостолів! Той, Кого вони любили і Кого вважали мертвим, стояв живим перед ними, торкався їхніх рук Своїми, не був подобою живої людини, але справді живим, воскреснувши у тілі. Той, Кого учні полишили і відкинули у найважчі часи земного життя, стояв перед ними без грізного погляду, без жодного докору, без непотрібного пригадування їхньої невірності, без нарікання на їхню зрадливість.

Христос стояв перед ними живим, даючи їм мир і радість. Якою отже великою мала бути радість апостолів побачити Учителя та знати, що Він їм простив, як завжди це робив. Журба учнів обернулася у радощі, бо знову побачили Христа, і серця їхні зраділи, і ніхто не міг їхніх радощів від них відібрати. І нічого не питали вони Його того дня (пор. Йо 16, 20; 22-23).

А що ж Тома? Не було його між учнями у цей спасенний і благодатний вечір. Дивно це, адже учні перебували усі разом і то при замкнених дверях, а Тома не мав страху кудись вийти. Можливо намагався збагнути, куди ділось тіло Учителя, можливо шукав, хто би міг його вкрасти, можливо потребував усамітнитися. Можливо інше щось завадило йому бути разом з учнями. Очевидно Тома відчуває якусь образу, коли дізнається, що Господь явився усім апостолам, окрім нього. Відмовляється вірити, хоча хотілося і йому всім серцем увірувати і обернути свою журбу на радощі. Христос однак зволікає з тим, щоб об’явити Себе апостолові. Не приходить Він до Томи у той самий день чи одразу по тому, як учень поставив умови своєї віри. Але по вісьмох днях. Тома мав доволі часу, щоб прийти до віри без того, щоби побачити і торкнутися. Господь наче дав йому шанс стати тим блаженним, який не бачив, але увірував. Учень однак залишається вірним своєму невірству. А Христос, люблячи його, являє Себе, не залишає Свого вибраного у невірстві.

Незбагненними є дороги Божі: мироносицям явив Себе найперше, десятьом учням явив Себе надвечір, Томі – вісім днів по тому, Павлові – по Своєму Вознесінні, нам – дві тисячі років по воскресенні. Але ж ми не бачили Його у тілі, скаже хтось. Не бачили, але торкалися, але споживали у Тайнах, але досвідчили Його Воскреслого. І блаженні будемо, якщо ніколи нікого іншого чи ніщо інше не назвемо господом і богом свого життя, але увірувавши в Христа та маючи життя в Його ім’я, Його повсякчасно сповідуватимемо: «Господь мій і Бог мій!» (Йо 20, 28; 31).

Марія Ярема

Томина неділя. Господи, дай нам сміливість сповідувати Тебе Богом і Господом нашого життя

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia