П’ЯТДЕСЯТНИЦЯ

Piatydesiatnytsia 6

Декада місійності 2018

Dekada misijnosti

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 120 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

Svyate-Pismo-300x224Неділя про Страшний суд. Перше Послання Апостола Павла до Коринтян 8, 8-9, 2

8. Адже страва не зближує нас до Бога: коли не їмо, не втрачаємо нічого, ані коли їмо, не набуваємо нічого. 9. Але глядіть, щоб оця ваша свобода не стала причиною падіння для слабких. 10. Бо коли хтось побачить тебе, що маєш знання, як ти у капищі сів за стіл, то чи ж його сумління, бувши слабке, не буде заохочене їсти ідольські жертви? 11. Таким то чином твоє знання погубить немічного брата, за якого Христос помер. 12. Грішивши так проти братів і ранивши їх слабовите сумління, ви грішите проти Христа. 13. Тому, якщо страва призводить брата мого до гріха, повік не буду їсти м’яса, щоб не спокушувати мого брата.

1. Хіба я не вільний? Хіба я не апостол? Хіба я Ісуса, Господа нашого, не бачив? Хіба ви не моє діло у Господі? 2. Коли іншим я не апостол, то бодай вам, бо ви, у Господі, є достовірним доказом мого апостольства.

Пишучи до християн у Коринті, апостол народів продовжує описувати, що означає бути вільним і як можна помилково розуміти цю дійсність. У цьому уривку він роз’яснює наступну справу:

Перші християни, прийнявши віру, продовжували жити звичайним щоденним життям. Тобто серед багатьох справ буденності були моменти, коли вони приходили в гості до своїх друзів, знайомих чи просто бували запрошені в гості до людей, котрі не були християнами, але сповідували поширену на той час поганську релігію. Одним із елементів цієї релігії було принесення різного роду жертв у храми, посвячені богам (їх список є дуже довгий, а одним з переліків нам може послужити грецька та римська міфологія). Приношення жертви не закінчувалося лише у храмі – там проносилася лише частина жертви, іншу же частину приносили додому і вона служила звичайним продуктом для приготування страв (зазвичай мова йшла про м’ясні продукти). Для християн це означало, що вони, навіть не знаючи цього, могли споживати страви, приготовані із ідоложертовних продуктів, тому як наслідок вони могли мати внутрішні протиріччя та докори совісті.

Передусім апостол Павло пригадує, що є лише один Бог, решта же «богів» є примарою, бо в дійсності як таких їх просто не існує (про це стверджується на початку 8 розділу з першого послання апостола Павла до коринтян, текст котрого не ввійшов до сьогоднішнього уривку). Відповідно були християни, котрі вірою приймали цю дійсність, їхня «совість не сквернилася», коли вони приймали дружнє запрошення до столу (щоби краще зрозуміти варто прочитати також Рим 14,14-23). Та були й інші християни, котрі не споживали «жертовного» м’яса, бо їх совість не дозволяла їм цього робити і, коли вони чули про інших християн, котрі споживали цього роду страви, то сильно згіршувалися. Саме ця дійсність є контекстами сьогоднішнього листа.

Апостол звертається до обох «видів» християн – цих із міцною совістю, як і цих із невпевненою совістю. В очах других апостол захищає поставу перших та передусім говорить до перших, щоби вони не були причиною згіршення для своїх співбратів християн (8,8-13).

Павло заохочує нас до здорової співвідповідальності за наших ближніх, котрі можуть мати слабку віру, тому потребують певної делікатності щодо своєї совісті.

Щодо нас, то наша совість може бути як сформована (у певних ділянках сприйняття дійсності), так і слабка або така, що ще не повністю сформувалася. Тож нам варто із розумінням прийняти цю дійсність та, з однієї сторони, не спішити згіршуватися справедливими поставами одних християн, а з іншої сторони, не спішити нехтувати совість слабких.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia