Богоявлення Господнє

Bohojavlennia 2

Неділя по Богоявленні

Nedila po Bohojavleni

Неділя про Закхея

Nedila pro Zakxeja

Гості он-лайн

На сайті 97 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

Svyate-Pismo-300x224Неділя перед Богоявленням. Друге Послання до Тимотея 4, 5-8

5. Ти ж будь тверезим у всьому, знось напасті, виконуй працю євангелиста, виконуй твою службу. 6. Бо я вже готовий на ливну жертву, і час мого відходу настав. 7. Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг. 8. Тепер же приготований мені вінок справедливости, що його дасть мені того дня Господь, справедливий Суддя; та не лише мені, але всім тим, що з любов’ю чекали на його появу.

Цього разу лист апостола народів скерований до Тимотея, його вірного товариша під час апостольських подорожей, котрий врешті став єпископом Ефесу та помер мученицькою смертю, будучи каменованим за публічні виступи проти культу язичницького божка Діоніса.

Цей лист написаний для підтримки апостола Тимотея в труднощах, пов’язаних із його єпископським служінням в Ефесі. Основним заохоченням апостола Павла є заохочення до вірності: до вірності у сприйманні дійсності (бути «тверезим» не означає лише утримуватися від алкоголю – це радше означає мати належну рівновагу щодо усіх подій, мати здібність на усе дивитися очима зрілої віри, котра не дозволить охопити серце та душу зневірою та розпачем), до вірності у різних труднощах, у виконанні служіння євангелиста та єпископа.

Павло пригадує, що життя апостола, зрештою як і кожного християнина, є життям «борні», життям протистояння злу, життям щоденного вірного тривання при Бозі у малих справах. Силу же для цього вірні черпатимуть із віри, котрою ми зустрічаємо живого Бога – а це, в свою чергу, наповнює серця любов’ю Бога. Саме любов, котру переживають християни, додає впевненості та рішучості.

Ситуація в апостола Тимотея є справді складною і апостол Павло не соромиться відкрити перед Тимотеєм своє серце, являючи і свою готовність на «ливну жертву». Такі жертви були одним з багатьох видів жертв, котрі священики та левіти складали в єрусалимському храмі, і які полягали в тому, що кров принесених у жертву тварин чи птахів виливалася на вогонь і спалювалася. «Ливна жертва» означала остаточне віддання життя на прославу Бога. Про це пригадує Павло – служіння Богові може прийти до межі, за якою існуватиме загроза життю того, хто проповідує Євангеліє. Цю межу переступають лише ті, котрі були вірними у служінні та прославлянні Бога, котрі завжди пам’ятали, що Господом усього, що має людина, є лише сам Бог, і залишатися із Ним є найбільше благо, котре людина може мати.

В часи труднощів не залишаймося сам на сам із сумнівами, але ще палкіше віддаваймося Божій любові, котра не лише після нашої смерті, але вже зараз є для нас царською нагородою від люблячого Бога.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia