Св. свщмч. Йосафат

Yosafat Kuntsevych 2 2

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Гості он-лайн

На сайті 128 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

Nedila 14  po ZSD 5Бути гідними сповнитися дарами Небесного Отця

«Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мт 25,34).

У сьогоднішньому Євангельському читанні ми бачимо образ весільного бенкету (Мт 22, 1-14). Господар радіє, тому що може своєю радістю поділитися з своїми гостями. Цей весільний бенкет, як каже нам євангелист Матей, є образом Царства Небесного, тому що бенкет – це час і простір ділення дарами.

Господар, наш Господь Бог, запрошує нас на бенкет Царства Небесного, на бенкет Агнця, Сина свого, і цим бенкетом є Божественна Літургія. Бенкет Царства – це знак присутності Бога між нами і, як навчають нас Отці Церкви, тим бенкетом Царства є момент воплочення Сина Божого, поєднання Бога з людиною, початок небесної радості, яка настає в часі вже тут на землі. Небесний Отець усім тим, Ким Він є і що Він має (своєю радістю, поживою, своїм Царством) – хоче поділитися з кожною людиною, яка жила, яка сьогодні живе і яка ще прийде на цю землю в майбутньому. Час і простір ділення Небесним Царством встановляє Бог Отець у приході свого Сина, силою і діянням Святого Духа. Однак Господь Бог посилає своїх слуг, щоби кликали усі народи на цей бенкет Царства, а від кожного з нас Небесний Отець очікує відповіді, очікує, що ми не знехтуємо цим запрошенням, що ми, люди, яким завжди всього бракує – радості, поживи, певності у завтрашньому дні – яким бракує Царства Небесного, цим запрошенням не знехтуємо. Той стає вибраним, хто відповів на покликання, належним чином приготувався і ввійшов у радість свого Небесного Отця.

«Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мт 25,34).

[…]

Ми чуємо, що у кінці цієї притчі, коли цар приходить, щоби зустрітися з тими, які все ж таки відповіли на його покликання, він зустрічає одного чоловіка, який не має весільної одежі. Каже до нього: «Як ти сюди потрапив?» І потім каже до своїх слуг: «Викиньте його геть з весільної учти!» Христові апостоли, служителі Святих Таїн – це не лише ті, які роздають запрошення, але ті, які роздають весільну одіж. У святих Тайнах Хрещення і Миропомазання ми отримуємо цю весільну одіж як чисте і бездоганне життя. У Тайні Євхаристії ми зростаємо у тому житті, звільняємося від наших різних прив’язань і слабостей. У Тайні Сповіді ми оцю одежу тримаємо чистою, щоби тоді, коли прийде до цієї весільної учти цар і нас зустріне, ми знайшлися достойними увійти у його радість. Владики і священики не тільки запрошують, але роблять кожного з нас здатними і гідними увійти та сповнитися цією радістю.

«Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу» (Мт 25,34).

[…]

З проповіді Блаженнішого Святослава під час Архиєрейської Божественної Літургії у Соборі святого Юра у Львові з нагоди офіційного завершення чергової сесії Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви  (14.09.2014). Аудіо запис

 

Пошанування людиною дару Бога

[…]

Ми чули притчу про господаря, який підготував весільній бенкет.

У цій розповіді можна виділити три основні групи дійових осіб. Головною дійовою особою є господар, батько, який справляє весілля для свого сина, який дуже тішиться, хоче поділитися своєю радістю – поділитися не тільки своїм майном, наїдками, а повнотою свого життя (бо весільній бенкет є святом повноти людського життя).

Друга група дійових осіб – це запрошені, яких кликали, на яких чекали. Вони вважали себе достойними цього бенкету, але потім ним погордували.

А третя група дійових осіб – це слуги, які тричі виходили кликати гостей, шукати тих, хто, можливо, спочатку не був запрошений на цей бенкет, але про кого цей господар пам’ятав. Люди, які, врешті, зібралися, могли розділити радість цього таїнственного батька й господаря. Думаю, всі ми можемо легко зрозуміти, що тим батьком, який підготував бенкет Царства і запрошує всіх людей на весілля небесного Агнця є наш Небесний Бог-Отець. Бенкет – це прихід Сина на землю, момент, коли Син хоче з’єднатися із людством – момент започаткування присутності між нами Царства Небесного. А та батькова радість, любов, яка сяє з його обличчя – це Святий Дух, який прагне поєднати всіх довкола єдиної трапези, єдиного бенкету. Запрошеними, з якими хоче поділитися Небесний Отець вічним життям, є кожна людина кожен із вас, дорогі в Христі. Це з вами сьогодні хоче поділитися Небесний Отець своєю радістю! Бо кожна Божественна Літургія є саме тим бенкетом, який Він для нас підготував.

[…]

І тепер нам загрожує така небезпека, яка загрожувала тому єдиному гостеві, котрий прибув на весільну учту без весільного одягу. Тут йдеться не про якийсь дорогий одяг, а про вияв пошани, відчуття величезної вартості того незаслуженого дару, що його кожен із нас отримує із запрошенням до цієї божественної учти, до цього весільного бенкету. Саме через те, що гість не виявив належної пошани до того дару через свій зовнішній вигляд, то не зрозумів, куди потрапив. Тому його викинули геть: разом із даром, якого він не оцінив і не сприйняв, він втратив вічне життя і, замість у радість, потрапив у місце плачу та скреготу зубів.

[…]

З проповіді Блаженнішого Святослава під час Архиєрейської Божественної Літургії у катедральному соборі Святих апостолів Петра і Павла у Чорткові з нагоди архієрейської хіротонії владики Дмитра (Григорака) (18.09.2011).

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia