Св. свщмч. Йосафат

Yosafat Kuntsevych 2 2

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Гості он-лайн

На сайті 87 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

Usiknovennia glavy Predtechi 111 вересня урочисто, хоча у нероздільному поєднанні зі строгим постом, наша Церква святкує пам’ять мучеництва Святого славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана. Його строге, сповнене молитвою і постом життя, ведене довгими роками у безлюдній пустині, завершило свій біг у царській в’язниці та увінчалося усікновенням чесної глави. Це було славне увінчання богопосвяченого життя, це була славна перемога правди над потуранням неправді.

Здавалося би: чи не можна було Йоанові мирно продовжувати своє служіння на Йордані, хрестячи людей та скликаючи на них благословення Боже? Чи не міг великий пророк проповіддю і власним життям вести далі інших до Істини, не наражаючись на небезпеку з боку царського двору? Чи так необхідно було пожертвувати усім: своєю місією, своїми пророцтвами, своїм учителюванням і своїм життям для того, щоб виголосити цареві справедливий докір?

Дуже неодноразово ми, християни, задаємо собі подібні питання у подібних ситуаціях сучасного життя. І дуже нерідко відповідаємо інакше, ніж вчить своїм прикладом «найбільший з народжених від жінок» (пор. Мт 11, 11). Ми оправдовуємо себе пошуком більшого блага, більшої користі для більшої кількості людей, пошуком чогось більшого… і занедбуємо правду, мовчимо на торжество неправди, уникаємо принести жертву не те що свого життя, але хоча би своєї праці, своєї вигоди, свого добробуту, своєї звичності… Мабуть тому похвала Господом Предтечі, коли Христос назвав його «найбільшим з народжених від жінок», така далека нашому розумінню. Але не можна бути найбільшим, найближчим до Господа, не ставши вірним у найменшім, у щоденнім свідченні правди.

«За істину пострадав ти, радуючися», – співаємо у тропарі, звертаючись до Предтечі. Так і кожен із нас покликаний страждати за істину, а не уникати її, не спотворювати і не пристосовувати до умов свого життя. «Благовістив ти і тим, що в аді Бога, явленого в тілі», – співаємо Хрестителеві, адже він, впізнавши Месію на землі, став Його благовісником також і в аді, де в’язні безодень очікували Христової приснославної жертви і Воскресіння. Так і кожен з нас покликаний впізнати Месію і благовістити Його іншим, що часто живуть у світі неначе в безоднях аду, не бачачи світла Христа.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia