Неділя 3-тя по ЗСД

dobrota otzia

Неділя 4-та по ЗСД

vsix sviatyx ukrainskoho narodu

Свята Літургія в Остії

Ostia 1

Гості он-лайн

На сайті 113 гостей та відсутні користувачі

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

dobrota otziaСвята Церква розпочинає час Великого посту. Великим цей піст названо не лише з огляду на тривалість, але й на строгість посту та велике духовне значення. Духовне значення посту полягає у смиренні перед Богом, у покаянні за вчинені гріхи, у наближенні до Бога. Певно, що стримування від певних видів страв і розваг не є самоціллю у пості, але в жодному разі не можемо відкидати необхідність такої стриманості, оскільки вона навчає нас приборкувати пристрасті і стримуватися від гріхів і пожадань.

Саме тому у нашій літургійній традиції піст названо «благодатною порою стриманости»: «Вступімо радісно в цю благодатну пору стриманости, і просвітімось промінням святих заповідей Христа Бога нашого: світлістю любови, осяйністю молитви, ясністю чистоти і силою витривалости в доброму, щоб, зодягнені у світло, дійшли ми на третій день до святого Воскресіння, що опромінює світ нетлінністю» (з Утрені понеділка першого тижня посту).

Великий Канон Андрея Критського

У перший тиждень Великого посту (з понеділка по четвер), а також у четвер (зазвичай береться у середу ввечері) п’ятого тижня посту служиться Великий Канон Андрея Критського. Цей канон називаємо також покаянним, оскільки саме тема покаяння у ньому домінує. Автор Канону, архиєпископ Криту, Андрей, уклав Канон на основі текстів Святого Письма Старого і Нового Завіту, які представляють правдивий образ покаяння, смирення і віри. Канон написаний у формі наче звертання до власної душі зі спонукою до глибокого покаяння за гріхи і щирого привернення до Бога. Під час канону здійснюємо також поклони на знак каяття і смирення перед Богом. «Душе моя, душе моя, пробудись, чому спиш? Кінець наближається – затривожишся. Встань бо, нехай помилує тебе Христос, що всюди є і все наповняє», – співаємо у зверненні до самих себе на Великому каноні.

У церкві Свв. Сергія і Вакха в Римі у перші чотири дні Великого посту звершується Велике повечер’я з покаянним каноном Св. Андрея Критського за таким розкладом: 19 лютого (понеділок) о 18:30, 20 лютого (вівторок) о 18:30, 21 лютого (середа) о 19:00, 22 лютого (четвер) о 18:30.

 

Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» про піст і милостиню:

Давні християни постили, наслідуючи сорокаденний піст Христа, під час якого Він боровся проти спокус диявола та переміг їх. Піст як спосіб духовної боротьби розвинуло чернецтво, бачачи в ньому засіб осягнення чистоти серця. Піст охоплює всю людину: тіло – через стриманість у їжі та питті, душу – через стриманість від пристрастей. Святий Йоан Золотоустий навчає: «Ти не їси м’яса? Не споживай нескромностей своїми очима. Нехай постить і слух; а піст слуху в тому, щоб не приймати лихослів’я та наклепів. Нехай і язик постить від сквернослів’я і лайки… Яка користь, коли ми стримуємося від споживання птиці й риби, а братів угризаємо та пожираємо?» (786).

Піст нерозривно пов’язаний з милостинею. «У день, коли постиш, споживай лише хліб та воду. А те, що ти звичайно споживав би, маєш віддати вдові, сироті чи потребуючому. Таким чином ти мусиш самому собі в чомусь відмовити, щоби з твоєї відмови хтось інший отримав користь, щоб наситився й помолився за тебе Господеві» Милостиня як вияв любові до ближнього є наслідуванням самого Бога, Який першим виявив Своє милосердя до людини (787).

Партикулярне право (канон 115 § 2) Української Греко-Католицької Церкви накладає на всіх вірних наступні обов’язки в часі Великого посту:

1) у перший день Великого посту і Страсну п’ятницю – суворий піст, тобто слід утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів та яєць, а також страв, які містять ці продукти;

2) у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв;

3) у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту слід утриматися від споживання м’ясних продуктів і страв; у вівторок та четвер дозволено всі види їжі.

Пункт 3 § 6 кан. 115 перераховує осіб, які не мають обов’язку постити: від будь-якого обов’язку посту звільняються: діти до 14 років та особи, яким виповнилося 60 років; важкохворі; вагітні; матері після пологів і ті, що годують груддю; ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин); ті, що важко працюють; ті, що харчуються зі столу інших; убогі, котрі живуть з милостині.

У § 5 кан. 115 говориться про те, що у всі дні посту та періоди загальниць вірні зобов’язані утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia