Неділя 27-ма по ЗСД

Nedila 27 po ZSD

Різдвяний піст

Rizdvo Xrystove 13

125-ття Йосифа Сліпого

logo125

Гості он-лайн

На сайті 103 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

02455713 n1Значення слова «неділя» в українській мові трактують подвійним чином: 1) не ділати (тобто, не робити); 2) не ділити. Щодо першого варіанту, то мова йде про те, щоби в недільний день – особливий день для християн – не робити нічого того, що не повинно робитися. А як знати, що повинно, а що не повинно робитися? Насправді це доволі просто. У неділю християни не повинні без правдивої необхідності виконувати важку роботу. Зокрема це стосується фізичної праці, але не тільки. У неділю християни не повинні займатися тим, чим займаються щодня.

Наприклад, учень чи студент не мав би у цей день вчитися, бо це праця для нього, а не відпочинок. Господиня не мала би у цей день ходити на закупи (хіба окрім випадку, коли вона справді не може це зробити в інший день). Прання і прасування та інша «неважка» праця також не мали би виконуватися у цей день, хіба з огляду на важливі причини. Чому усе так «строго»? Невже похід за покупками чи прасування є аж такою непосильною працею, аби не можна було її робити у неділю? Річ тут не у важкості праці, а в тому, що суєта в покупках чи дбайливість у прасуванні розпорошує християнина, забирає «дух святкування» неділі, позбавляє відчуття святкового дня. Це не маловажно.

У неділю християнин не мав би робити нічого, що вводить його у суєтність буднів. Бо неділя – день, посвячений Господеві. Звичайно, що у неділю віруючий може робити вчинки милосердя, навіть якщо вони потребують певного зусилля. У неділю також можна зайнятися улюбленим заняттям, на яке не вистачає часу у будні. Наприклад, той, хто любить читати книги, чи вишивати, може це робити у неділю (щодо вишивання чи іншого рукоділля, то слід звернути увагу, що йде мова про дозволеність тих занять у неділю лише тоді, коли вони є хобі, а не якимось обов’язком, заробітком чи простою побутовою необхідністю). У неділю можна і потрібно присвятити більше часу своїм рідним або близьким. У неділю доброю традицією є спільно приступати до трапези, коли зазвичай у будні спільна трапеза є рідкістю з огляду на різні графіки праці.

Другий варіант розуміння слова «неділя» вказує нам на неподільність цього дня. Неділя повинна бути днем, коли неподільно присвячуємо час Богові і всьому Божому. У будні ми хоч і пам’ятаємо про Бога, однак виділяємо свій час також на заспокоєння життєвих печалей, серед яких не в останню чергу заробіток на хліб. У неділю ж можемо і повинні не журитися про суєту буднів, але неподільно жити цей день для Бога, а водночас для себе. Адже недільний відпочинок на честь Господа є воднораз відпочинком, необхідним людині задля укріплення її сил і витривалості у вирі життя.

Неділя – день посиленішої молитви, час особливого роздумування над духовністю та читання Святого Письма. Неділя – день святкової радості, а не неробства. У неділю не стільки не робимо нічого, як робимо щось особливе – те добре, чого не маємо змоги робити у будні або робимо його мало. І навпаки: ту працю чи зобов’язання, які виконуємо по буднях з огляду на необхідність, не робимо у неділю, бо інакше перетворюємо цей день у сьомий будень. У неділю стараємося не розсіюватися на марнотні і суєтні речі, але тримати свій розум і почування у радості спасіння, принесеного Христом.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia