Неділя 27-ма по ЗСД

Nedila 27 po ZSD

Різдвяний піст

Rizdvo Xrystove 13

125-ття Йосифа Сліпого

logo125

Гості он-лайн

На сайті 100 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

CROCEСвято Вождвиження чесного і животворящого Хреста Господнього є одним з небагатьох свят, яке, окрім днів передсвяття і посвяття, має окрему неділю, що приготовляє до нього, та іншу, що йому слідує, літургійно ще раз поминаючи свято.

У неділю перед Воздвиженням у першому читанні святої Літургії чуємо палкі переконування ап. Павла про непотрібність обрізання для спасіння. Ці слова великий апостол скеровує до галатів, які, бувши вихідцями з язичників, не могли збагнути, чи потрібно їм дотримуватись Мойсеєвого закону, щоби бути правдивими християнами, чи ні. Павло переконував, що ні. Деякі інші проповідники переконували, що так.

Апостол намагається показати галатам, що ані обрізання, ані необрізання є чимсь, але нове сотворіння. Адже якби обрізання було достатнім для спасіння, то навіщо тоді Хрест Христа? Якщо ж обрізання недостатнє, то навіщо обрізуватися? А оце нове сотворіння, про яке говорить ап. Павло, є новим життям у Христі. І лише це має значення. Тіло ж, обрізане воно чи ні, якщо не злучене своїм буттям із Христом, не має жодного значення для спасіння. Апостол також переконує, що обрізання для язичників є хіба спокусою уникнути переслідування з боку юдеїв, а водночас є для останніх приводом похвали про збільшення кількості послідовників сповідування Мойсеєвого закону. Сказавши це, ап. Павло стверджує, що для християн єдиною похвалою має бути Хрест Господній, адже через нього ми маємо доступ до Царства Небесного. Не через своє тіло ми спасенні (тобто, через обрізання), але через тіло Господа Ісуса (тобто, через Його страсті і Хрест). Тому Хрест Христовий, каже далі апостол, є понад нього самого (Павла) з його тілом і понад увесь світ (хрестом для мене світ розп’ятий і я – світові). На своєму тілі християнин має носити рани Ісуса, а не знаки обрізання. Іншими словами, християни повинні жертвувати себе світові у своєму тілі, а не величатись своїм тілом перед світом.

В Євангельському читанні чуємо також про спасіння у Христі. Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий, – каже про себе Господь. Іншими словами, ніхто не може осягнути Царство Небесне, окрім Того, Хто володіє тим Царством – Господа. Господь же ж з волі своєї забажав увести у Царство многоту людей: тих, які вірують і Нього, а не тих, які по тілу є спадкоємцями віруючих (юдеї вважали, що спасуться тому, що є потомками Авраама, а обрізання було видимим знаком оцього спасіння). Господь не відкидає обрізання юдеїв, але й приймає необрізання язичників. Своїм Хрестом показує, що не прийшов світ судити (якби було так, то розп’ятими були б усі, окрім Нього), але світ спасти (розп’явшись за нього). Бог бо так полюбив світ, що дав Сина свого єдинородного, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, але жив життям вічним.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia