Різдво Богородиці

rizdvo  dohorodytsi 4

Неділя 15-та по ЗСД

Nedila 15  po ZSD

125-ття Йосифа Сліпого

logo125

Гості он-лайн

На сайті 102 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

Den Nezalezhnosti 324 серпня святкуємо головне державне свято – День Незалежності України. У цей день вартує задуматись, чи ми любимо свою країну і як ми це робимо. Свого часу Іван Франко писав, що ненавидить «запатентованих» патріотів, під якими очевидно розумів тих, які голосно хваляться патріотизмом, а не живуть ним.

Є багато різних способів любити свою земну Батьківщину. Комусь дарована велич страждань за неї, комусь – талант описати в книгах її історію, красу, звичаї, комусь – натхнення прославити свою країну видатними працями та культурними і спортивними досягненнями, комусь – вміння захопити інших красою її мови, комусь – провід у своєму народі. А комусь нічого з переліченого, а щось зовсім інше. Однак нема такої людини, яка не має можливості і способу любити свою земну Батьківщину.

Однозначно певний спосіб любові до Батьківщини – бути доброю людиною, як про це говорив світлої пам’яті Патріарх Любомир (Гузар). Бо якщо ми, українці, будемо добрими людьми, то ті народи, які живуть посеред нас, і ті, до яких ми приходимо, щоб жити посеред них, матимуть щонайкраще мислення про нашу країну. Вони бачитимуть, що Україна ростить людей, які знають свою гідність та гідність інших людей і народів. Вони казатимуть, що Україна – країна нефальшивих і щирих, самовідданих і працьовитих, люблячих і віруючих людей. Але чи це сьогодні говорять про нашу Україну інші народи? На жаль, дивлячись на нас, українців, вони стверджують, що ми часто дріб’язкові і грошолюбні, нечесні і з відчуттям меншовартості, заздрісні і самолюбні, корупціонери і злодії; що ми не любимо самих себе, не те, що інших; що ми соромимось власної національності і стаємось перевертнями; що ми шукаємо всілякої можливості покинути кордони своєї країни, а опинившись у чужій, нехтуємо її законами і порядком. Це та анти-слава України, яку ми, українці, понесли у світ. І після того ми кажемо: «А що дала мені Україна, щоб мені її любити?». Це абсурдне питання не ставлять собі українські воїни і українські митці, українські письменники і українські спортсмени, які за Україну воліють вмирати на полі бою, лише Україну воліють славити мистецтвом і спортом. А хіба Україна дала їм щось інше, ніж нам, решті українців? Чому одні можуть любити її до нестями, а інші до нестями зневажати? Бо не в країні справа, а в нашому до неї відношенні. Справа лише в тому, чи добрі ми люди.

Якщо зуміємо бути добрими людьми, то не соромно нам буде признаватись до своєї національності, не соромно буде говорити своєю мовою і співати своїх пісень, не соромно буде зберігати свій церковний обряд і свої народні звичаї. Не соромно буде любити свою Батьківщину і не соромно буде жити у ній. Зате соромно буде зневажати свій народ крадіжками і корупцією, незнанням і недбалістю, байдужістю і заздрістю.

Є багато різних способів любити свою земну Батьківщину. Нема такої людини, яка не має можливості це робити. Бути доброю людиною може і повинен кожен, живучий на землі.

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia