Св. свщмч. Йосафат

Yosafat Kuntsevych 2 2

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Гості он-лайн

На сайті 88 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

Preobrazhennia 1У день святого Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа прославляємо та молимо Його такими словами: Переобразився Ти на горі, Христе Боже, показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли. Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне, молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі. Перша частина тропаря стверджує подію славного Преображення Христа на Тавор-горі як вияв Його Божої слави перед лицем учнів. Водночас вказано, що цю славу було показано апостолам лише настільки, наскільки вони, люди, змогли її сприйняти. А навіть те, що було їм показано, налякало їх, бо ж каже Євангеліє, що вони злякались вельми (Мт 17, 6). Що ж могло так налякати учнів? Обнаження Божества, як про це говорять літургійні тексти нашої Церкви.

Христос-Бог частково, в міру спроможності учнів, привідкрив їм своє Божество. Він і раніше привідкривав його, але в інший спосіб: через знаки і чуда, що творив серед народу. Однак тут учні побачили не чудодійну силу, що виходила від їхнього Учителя, а Його Самого як надзвичайну Силу у славі; тут вони узріли не просвічення незрячих словом чи дотиком Учителя, а Його Самого побачили як несотворене Світло; тут вони побачили не просто усміх чи скорботу, молитву чи картання на лику Учителя, але сам Його лик як сонце; тут вони побачили Учителя не як надзвичайну людину, а як великого Бога. І це усвідомлення не могло не налякати учнів, що ось уже майже три роки, як ходили з Ним, доторкалися Його, споживали їжу, сміялися і сумували, страждали і раділи. З Тим, Кого вважали надзвичайною людиною, посланою від Бога, так, Месією, але все ж не Самим Споконвічним. А тут Божество Христа обнажилося перед ними. Незабаром вони побачать обнаження людського єства свого Учителя, коли Його розпинатимуть і зі зневагою ділитимуть Його одяг, а зараз зрять обнаження Божества. Незбагненно, як Бог-Світло, лише трохи привідкривши своє Божеське єство, щоб не позбавити людину ані зору, ані життя, допускає згодом людині цілком зневажати своє людське єство. Незбагненно, як Він скрив своє Божество на Голготі, де Його ні за що мали ті, що й на мить не змогли б дивитися на Нього, сіяючого на Таворі. Бог наш справді і невимовно незбагненний.

У другій частині тропаря молимо нашого Спасителя, щоб і нам, грішним, засіяло світло Його повсякчасне. Не тому просимо Христа, що Він від нас скриває своє світло і потрібно благати Його привідкрити свою славу. Світло Його повсякчасне. Просимо тому, що ми не здатні побачити сіяння того світла через безліч наших гріхів. Просимо, щоб все ж узрівши це світло, ми не втікали далі у темряву, в якій можна жити безвідповідально і грішно. Щоб побачивши світло, ми розпізнали несотворену красу Бога-Світла та лише у Його світлі прагнули жити. Христос – Світлодавець і ні від кого не приховує свого світла, і слава Йому належить споконвічна. Молимо Господа у цей святий день, щоб нам усім, мов дзеркалом, відкритим обличчям віддзеркалювати Його славу й переображуватись у Його образ, від слави у славу, згідно з діянням Його Духа (пор. 2 Кр 3, 18).

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia