Св. свщмч. Йосафат

Yosafat Kuntsevych 2 2

Голодомор 1932 - 1933

Holodomor 32 33

Неділя 25-та по ЗСД

Nedila 25 po ZSD 2

Гості он-лайн

На сайті 122 гостей та один учасник

  • o.Ivan

УГКЦ

ugcc

УГКЦ в Італії

UGCC Italia

Katolytskyy ohladach

Вхід

Sviate Pysmo 1Неділя 2-га по Зісланні Святого Духа. Послання Апостола Павла до Римлян 2, 10-16

10. Слава ж і честь, і мир усякому, хто чинить добро: юдеєві перше, а потім грекові, 11. бо Бог не вважає на особу. 12. Бо ті, що згрішили поза законом, поза законом і згинуть; а ті, що згрішили під законом, будуть суджені законом. 13. Бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються. 14. Бо коли погани, що не мають закону, з природи виконують те, що законне, вони, не мавши закону, самі собі закон; 15. вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, –16. в день, коли Бог, згідно з моєю Євангелією, судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа.

У другу неділю після Зіслання Святого Духа чуємо в першому читанні святої Літургії про закон та оправдання. Св. апостол Павло у своїх Посланнях розвиває тему оправдання (спасіння) через віру, а не через діла закону, тобто не через дотримування заповідей. Однак слід розуміти, що для апостола віра сама в собі передбачає виконання заповідей. Неможливо правдиво вірити в Бога і не виконувати Його повеління, зате можливо не вірити в Бога і чинити добро, тобто дотримуватися закону. Тому св. Павло і каже, що і юдеєві (тобто тому, хто вірить в єдиного Бога), і грекові (тобто тому, хто не вірить в Бога, але поклоняється надуманим божкам), належить слава, честь і мир, якщо вони чинять добро. Найперше похвала юдеєві, бо такий чинить добро з любові до Бога, але також похвала і грекові, бо такий чинить добро у згоді зі своєю природою.

Таким чином апостол Павло навчає про так званий «природний закон». Кожна людина по своїй природі знає, що вбивати, красти, чинити перелюб і т.д. є злом. Кожна людина своїм нутром відчуває, що чинити певні речі є неправильно і незаконно. Тому каже св. Павло, що погани, що не мають закону, тобто не знають десяти заповідей Божих чи заповідей любові, з природи виконують те, що законне, тобто з природи розуміють, що є добром, а що злом. Вони, не мавши закону, самі собі закон; вони виявляють діло закону, написане в їхніх серцях, як свідчить їм їхнє сумління і думки, то засуджуючи їх, то оправдуючи, – каже апостол, пояснюючи, що «природне» розуміння добра і зла пов’язане з сумлінням людини.

Ті ж люди, які під законом, тобто юдеї чи християни, будуть суджені не лише за природою, але й за законом, повчає св. Павло. В день, коли Бог судитиме тайні вчинки людей через Ісуса Христа, день Страшного Суду, той, хто не знав заповідей, відповідатиме за те, чи слухався голосу власного сумління, а той, хто знав закон (заповіді), відповідатиме не лише за нехтування сумлінням, але й за нехтування заповідями Божими. Останні очевидно строгіше будуть суджені, ніж перші, бо їм було дано набагато більше. Від усякого, кому дано багато, багато від нього й вимагатимуть; а кому повірено багато, від того більше зажадають (Лк 12, 48). Замало є просто знати заповіді Божі, замало є просто називати себе християнами, але потрібно виконувати закон Божий, бо не слухачі закону справедливі перед Богом, а виконавці закону оправдаються.

Нерідко буває так, що ми, християни, дозволяємо собі свідомо і добровільно порушувати закон Божий. А водночас буває так, що нехристияни набагато чеснотливіше живуть, аніж християни. Хто швидше оправдається перед Богом у день Суду? Що скажемо Богові ми, які знаємо заповіді і ходимо до храму, і чуємо звістування Євангелія, коли прийдеться відповісти за всі таємні вчинки: хабарі, нечесність, грошолюбство, гордість, вбивство ненароджених, обман, ворожнечу? Хіба скажемо, що це було неможливо дотримати закон, жити чесно і негрошолюбно, смиренно і праведно у світі спокус і загроз? Можна було би пробувати щось таке відповідати, якщо би не було тих, які зуміли сумлінно виконували у житті всі свої обов’язки, жити скромно та у згоді зі своєю совістю. А серед них виявиться чимало таких, які ніколи не чули Євангелія. Що тоді скажемо Богові? Ми ж бо маємо подвійну пересторогу проти гріха – природу і закон, а ті, які не вірують, мають лише єдину пересторогу – природу. Як тоді воно так, що багато із тих, кому дано більше, поступаються тим, яким дано менше? Хіба не заслуговуватимемо суворого засуду?

Марія Ярема

 
 

Sviate Pysmo

Katehysm-ugcc

Приєднуйтесь до нас в

 

yt

kalendar

Radist Evangelia